Верховна Рада України Законом від 12.02.98 (опубліковано в газеті "Голос України" 17 березня 1998 року) затвердила Державну програму приватизації на 1998 рік (далі - Програма), яка відповідно до пункту 2 цього Закону діятиме до затвердження чергової Програми.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" (далі - Закон) Програма є одним з базових законодавчих актів України з питань приватизації. Тому Вищий арбітражний суд України вважає за необхідне звернути увагу арбітражних судів на зміст окремих норм цієї Програми.

1. До переліку об'єктів, що підлягають приватизації у 1998 році, включено об'єкти групи "Ж", до якої віднесено заклади освіти, охорони здоров'я, культури, мистецтва, преси та інші незалежно від їх вартості (пункт 5 Програми). Проте згідно з пунктом "Б" статті 5 Закону об'єкти освіти, фізичної культури, спорту i науки, що фінансуються з державного бюджету, приватизації не підлягають.

2. Відповідно до вимог абзаців другого i третього пункту "В" статті 5 Закону не підлягають приватизації майнові комплекси підприємств, які випускають сильнодіючі, наркотичні, бактеріологічні i подібні речовини. Арбітражним судам слід мати на увазі, що зазначені в абзаці другому пункту 6 Програми підприємства приватизуються на загальних підставах у разі якщо такі речовини використовуються ними у технологічних процесах як сировина, а не кінцевий продукт їх діяльності.

3. Фонд державного майна України (далі - ФДМУ) разом з органами, уповноваженими управляти державним майном, здійснює підготовку до приватизації підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, мають у своєму складі відокремлені чи територіально роздроблені виробництва, розвинену соціальну інфраструктуру тощо. План-графік передприватизаційної підготовки цих підприємств затверджується Кабінетом Міністрів України.

Передприватизаційна підготовка інших підприємств здійснюється за спільним рішенням ФДМУ та відповідного органу, уповноваженого управляти державним майном (пункт 7 Програми).

4. З метою забезпечення впливу i контролю держави за об'єктами, які займають монопольне становище на загальнодержавному ринку або мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, у державній власності залишається пакет акцій ВАТ, створених на базі таких підприємств, у розмірі 25 або 50 відсотків плюс одна акція (пункти 12 та 13 Програми).

5. З метою запобігання монополізації ринків підприємства повинні реструктуризуватись (за наявності економічних, технологічних та інших умов) шляхом поділу, якщо вони займають монопольне становище на загальнодержавному чи місцевому ринках та до їх складу входять структурні підрозділи, які не мають тісного технологічного зв'язку з основним виробництвом i можуть бути виділені у самостійні підприємства (пункт 23 Програми).

Перелік підприємств-монополістів складає Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення (пункт 25 Програми).

6. Об'єкти групи "А" відповідно до пункту 30 Програми приватизуються за правилами, передбаченими Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" .

7. Якщо орендатор будівлі (споруди, приміщення) за згодою орендодавця здійснив за власні кошти поліпшення орендованого об'єкта, які не можна відокремити від нього без заподіяння шкоди цьому об'єкту, а вартість їх складає не менше 25 відсотків балансової вартості будівлі (споруди, приміщення), орендар одержує право викупу цієї будівлі (споруди, приміщення). Якщо ж вартість таких поліпшень менша 25 відсотків, така будівля (споруда, приміщення) виставляється на аукціон, конкурс. Орендар, який не став переможцем аукціону, конкурсу, одержує право на грошову компенсацію вартості здійснених поліпшень за рахунок коштів, одержаних від продажу об'єкта приватизації на аукціоні, конкурсі (пункти 33 i 34 Програми).