Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Сліденко Ігор Дмитрович (голова засідання),

Головатий Сергій Петрович (доповідач),

Лемак Василь Васильович,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гриценка Станіслава Григоровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (Відомості Верховної Ради України, 2012 p., № 12-13, ст. 82) зі змінами, абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (Відомості Верховної Ради України, 2015 p., № 2-3, ст. 12) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Головатого С.П. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Гриценко Станіслав Григорович як суб'єкт права на конституційну скаргу (далі - Заявник) звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням (вх. № 18/385 від 4 жовтня 2021 року) визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами (далі -Закон № 3668) у частині поширення їх дії на Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами (далі - Закон № 1697), абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697.

Приписами статті 2 Закону № 3668 встановлено максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до спеціальних законів, зокрема й Закону № 1697. Визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду), призначеної (перерахованої) відповідно до Закону № 1697, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а тимчасово, по 31 грудня 2017 року, такий максимальний розмір не може перевищувати 10740 гривень.

Абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697 встановлено: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Заявник вважає, що "обмеження максимального розміру пенсії працівникам прокуратури, встановлене частиною 1 статті 2 Закону '...' № 3668-VI, абзацом шостим частини 15 статті 86 Закону '...' № 1697-VII, суперечить Конституції України, а саме: частині першій статті 8, порушуючи принципи верховенства права; частин[ам] 3, 5 статті 17, в частині забезпечення соціального захисту громадян України, в тому числі працівників правоохоронних органів, які здійснюють захист суверенітету і територіальної цілісності України; частин[ам] 2,3 статті 22, в частині порушення гарантованого Конституцією права на соціальний захист, звуження змісту та обсягу існуючих прав, їх обмеження, частин[ам] 1, 2 статті 24, в частині рівності конституційних прав та свобод, заборони привілеїв чи обмежень; частин[ам] 1, 4, 5 статті 41 в частині порушення права власності, обмеживши виплату перерахованої пенсії, протиправно позбавлено частини права власності, яке є непорушним '...'; частин[і] 1 статті 46, в частині порушення права на соціальний захист, що включає забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості та інших випадках, для яких пенсія є основним джерелом існування; частині першій статті 58, так як на '...' правовідносини, які виникли до вступу в дію оскаржуваних норм законів, поширили Закон, який вступив в дію після їх настання, та який погіршує '...' становище [Заявника]; частині першій статті 64, оскільки були обмежені '...' права [Заявника], всупереч вимогам Конституції України".

Обґрунтовуючи свою позицію щодо неконституційності оспорюваних приписів Закону № 3668, Закону № 1697, Заявник посилається, зокрема, на Конституцію України, Закон України "Про прокуратуру" від 5 грудня 1991 року № 1789-XII зі змінами (далі - Закон № 1789), міжнародні акти, доповіді Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеційської Комісії), рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи, рішення Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, а також на судові рішення у своїй справі.

2. Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає таке.