Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Сліденка Ігоря Дмитровича - головуючого,

Головатого Сергія Петровича-доповідача,

Лемака Василя Васильовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Волтера Олега Веніаміновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів пункту 3 частини першої, частини другої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Головатого С.П. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Волтер Олег Веніамінович як суб'єкт права на конституційну скаргу (далі - Заявник) звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням (вх. № 18/216 від 7 червня 2021 року) визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи пункту 3 частини першої, частини другої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 358 Кодексу суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо "є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення".

Згідно з частиною другою статті 358 Кодексу незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов' язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

На думку Заявника, оспорювані приписи Кодексу не відповідають приписам частини першої статті 8, частин першої, другої статті 55, статті 64, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.

Заявник, зокрема, стверджує, що "положення ЦПК '...' невиправдані та суперечать принципам верховенства права, скільки громадян позбавляються права на апеляційне оскарження шляхом не надсилання процесуальних документів".

Обґрунтовуючи свою позицію, Заявник цитує приписи Конституції України, Кодексу, посилається на міжнародні акти, рішення Конституційного Суду України, судові рішення, ухвалені в його справі.

2. Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає таке.

2.1. Заявник звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про відшкодування шкоди, завданої протиправною бездіяльністю органу, що здійснює досудове розслідування.

Ленінський районний суд міста Запоріжжя рішенням від 16 серпня 2019 року відмовив Заявникові в задоволенні позову.

2.2. Заявник оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, при цьому строки на апеляційне оскарження було пропущено.

Запорізький апеляційний суд ухвалою від 19 березня 2021 року відмовив Заявникові у відкритті апеляційного провадження, зазначивши, зокрема, що "положення статті 358 ЦПК України передбачають можливість поновлення строків на апеляційне оскарження після спливу річного строку з дня складання повного тексту рішення лише у випадку, коли особа не була залучена до участі у справі і не знала про розгляд справи, а також, коли мались непереборні обставини", "враховуючи те, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення особою, обізнаною про розгляд справи, а також враховуючи відсутність обставин, передбачених п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 358 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження у справі". Вказану ухвалу Заявник у касаційному порядку не оскаржив, натомість повторно оскаржив рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 серпня 2019 року в апеляційному порядку.

Запорізький апеляційний суд ухвалою від 21 квітня 2021 року відмовив Заявникові у відкритті апеляційного провадження, зазначивши, що "відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення. З матеріалів справи вбачається, що [Заявник] звертався із апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2019 року '...'. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 19 березня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою [Заявника] на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2019 року відмовлено '...'. Ухвала є чинною та в касаційному порядку не скасовувалась. Враховуючи викладене вище, у відкритті апеляційного провадження '...' належить відмовити відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 358 ЦПК України".

2.3. Заявник оскаржив ухвалу Запорізького апеляційного суду від 21 квітня 2021 року в касаційному порядку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 17 травня 2021 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Заявника. У рішенні суду касаційної інстанції зазначено, що "суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою [Заявника] на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2019 року, врахував, що така скарга подана повторно, наявне рішення апеляційного суду, яким відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї самої особи на це саме судове рішення. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення. Відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України є безумовною процесуальною перешкодою, що унеможливлює наступні звернення з такими скаргами, оскільки положення цього Кодексу не містить винятків та обставин, за наявності яких суд апеляційної інстанції наділений правом на відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка попередньо зверталася із такою скаргою на це саме рішення. '...' Отже, суд апеляційної інстанції '...' правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України".