Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Колісника Віктора Павловича - головуючого,

Кичуна Віктора Івановича - доповідача,

Філюка Петра Тодосьовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Харкового Юрія Олександровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Кичуна В.І. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Харковий Ю.О. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають частині першій статті 8, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України (є неконституційними),

положення пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - Кодекс).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Кодексу суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваних положень Кодексу, застованих в остаточному судовому рішенні - постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року, Харковий Ю.О. зазначає, що пункт 5 частини першої статті 296 Кодексу "містить оціночні поняття, такі як "подібні правовідносини", що уможливило їх довільне трактування у правозастосовній практиці" та порушує його конституційне право на касаційний перегляд судових рішень, гарантоване пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститись обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).