Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Литвинова Олександра Миколайовича - головуючого, доповідача,

Завгородньої Ірини Миколаївни,

Кривенка Віктора Васильовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лісунова Валерія Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 173--2, розділу IV "Провадження в справах про адміністративні правопорушення" Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача Литвинова О.М. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся Лісунов В.М. з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій, третій статті 62, статті 129 Конституції України (конституційність) частину першу статті 173--1, розділ IV "Провадження в справах про адміністративні правопорушення" Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс).

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що Солом'янський районний суд міста Києва постановою від 21 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 9 листопада 2020 року, визнав Лісунова В.М. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173--2 Кодексу, та застосував до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування місцевим та апеляційним судами оспорюваних положень Кодексу зазнали порушення гарантовані Конституцією України "право вважатись невинуватим, право на судовий захист, на правосуддя".

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (частина перша статті 55); у конституційній скарзі зазначаються конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України; обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункти 5, 6 частини другої статті 55); суб'єктом права на конституційну скаргу є особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України (абзац перший частини першої статті 56); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необгрунтованими або наявне зловживання правом на подання скарги (частина четверта статті 77).