Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Касмініна Олександра Володимировича - головуючого,

Городовенка Віктора Валентиновича,

Первомайського Олега Олексійовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гомонової Валентини Миколаївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої, третьої, четвертої, п'ятої, дев'ятої статті 79-1 Земельного кодексу України, абзацу першого пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 7 липня 2011 року № 3613-VІ (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 8, ст. 61).

Заслухавши суддю-доповідача Первомайського О.О. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Гомонова В.М. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність частинам першій, другій статті 8, другому реченню частини другої статті 14, частині першій статті 41 Конституції України (конституційність) положень частин першої, третьої, четвертої, п'ятої, дев'ятої статті 79-1 Земельного кодексу України (далі - Кодекс), абзацу першого пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 7 липня 2011 року № 3613-VI (далі - Закон).

Відповідно до оспорюваних положень статті 79-1 Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав; формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина перша); сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (частина третя); земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частина четверта); формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (частина п'ята); земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (частина дев'ята).

Відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Як вбачається зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів, 18 вересня 2002 року між Хмельницькою міською радою (далі - Міська рада) та приватним підприємцем Гомоновою В.М. було укладено договір оренди земельної ділянки.

З огляду на те, що Гомонова В.М. плату за користування земельною ділянкою здійснювала не у повному обсязі, Міська рада звернулась до суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою.

Господарський суд Хмельницької області рішенням від 6 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2020 року, позов Міської ради задовольнив. Верховний Суд 9 листопада 2020 року відмовив Гомоновій В.М. у відкритті касаційного провадження.

Гомонова В.М., стверджує, зокрема, що "факт понесення непередбачуваних витрат, внаслідок нечіткості та неоднозначності законодавства, порушує моє право власності, гарантоване частиною першою статті 41 Конституції України".