Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Колісника Віктора Павловича - головуючого,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Філюка Петра Тодосьовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гломба Юрія Олександровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини восьмої статті 101 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545).

Заслухавши суддю-доповідача Філюка П.Т. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Гломб Ю.О. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини восьмої статті 101 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон).

Оспорюваним положенням Закону передбачено, що "рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо надання рекомендацій можуть бути оскаржені тільки разом із рішенням, ухваленим за відповідною рекомендацією".

У жовтні 2018 року Гломб Ю.О. звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24 червня 2020 року закрив провадження у справі в частині визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 11 листопада 2020 року апеляційну скаргу Гломба Ю.О. залишила без задоволення, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року - без змін.

Гломб Ю.О. вважає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду та Велика Палата Верховного Суду "відступили від сталої судової практики, що передбачає можливість оскарження Рішення ВККС щодо надання рекомендацій незалежно від наявності рішення, ухваленого за відповідною рекомендацією, яку самі ж сформували", а також, що найвищий судовий орган внаслідок застосування частини восьмої статті 101 Закону сформував різні правові висновки із однакових правових питань, тобто не дотримав вимоги юридичної визначеності, чим порушив принцип верховенства права.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необгрунтованими (частина четверта статті 77).