Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Литвинова Олександра Миколайовича - головуючого,

Завгородньої Ірини Миколаївни,

Кривенка Віктора Васильовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Макарова Олександра Віталійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту 3 пункту 9 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 2, ст. 25).

Заслухавши суддю-доповідача Кривенка В.В. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Макаров О.В. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають положенням статей 1, 3, частин першої, другої статті 8, частини п'ятої статті 17, статті 21, частин другої, третьої статті 22, частини першої статті 24, частини першої статті 46, частини першої статті 64 Конституції України (є неконституційними), положення підпункту 3 пункту 9 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ (далі - Закон), які застосовані в остаточному судовому рішенні в його справі - постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 липня 2020 року.

Відповідно до положень підпункту 3 пункту 9 розділу І Закону пункт 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII зі змінами було доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку зі змінами, що відбулися, не здійснюється".

Суб'єкт права на конституційну скаргу стверджує, що внаслідок застосування оспорюваних положень Закону в остаточному судовому рішенні у його справі - постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 липня 2020 року - відбулося порушення його прав, гарантованих Конституцією України, а саме: звужено зміст та обсяг існуючих прав і свобод, не дотримано принципу рівності перед законом та порушено право приватної власності.

На підтвердження своєї позиції автор клопотання посилається на окремі положення Конституції України, юридичні позиції Конституційного Суду України, закони України, практику Європейського суду з прав людини, положення Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, судові рішення у своїй справі.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу; конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (частина перша, пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).