Відповідно до частини першої статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною першою статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Стаття 126 Конституції України передбачає, що Конституція й закони України повинні гарантувати незалежність суддів. До конституційних гарантій, з огляду на положення частини першої статті 130 Конституції України , серед іншого, віднесено й обов'язок Держави забезпечити фінансування та належні умови для функціонування судів та діяльності суддів.

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Згідно із частиною першою статті 52 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну посаду судді в одному із судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

Як відомо, у період з 17 вересня 2019 року по 17 липня 2020 року, указами Президента України постановлено призначити у місцевих загальних судах суддів на посади вперше.

Одночасно, у деяких судах гостро постало питання "кадрового голоду". Так, сьогодні в окремих судах правосуддя не здійснюється взагалі і у штаті цих судів немає жодного судді.

Крім того, в окремі суди, де в штаті не залишилось жодного судді, призначено одночасно декілька суддів.

У зв'язку з цим виникають питання, пов'язані з порядком зарахування новопризначених суддів до штату, з визначенням судді, який буде виконувати адміністративні повноваження голови суду, а також питання, пов'язані з обранням суддів на адміністративні посади.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" голова місцевого суду видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв'язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 24 вказаного Закону встановлено, що у разі відсутності голови місцевого суду його адміністративні повноваження здійснює суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.

Аналіз вищезгаданих статей дає підстави стверджувати про відсутність у Законі України "Про судоустрій і статус суддів" будь-якої нормативно-правової регламентації чи механізму вирішення згаданих вище питань у судах, де усі штатні посади суддів є вакантними, оскільки у цих судах може виникнути ситуація, коли декілька суддів можуть мати однаковий стаж роботи на посаді судді.

В той же час за змістом частини сьомої статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду.

Відповідно до частини другої статті 132 цього ж закону з'їзд суддів України відкриває голова Ради суддів України, а в разі його відсутності - найстарший за віком член Ради суддів України.

Враховуючи згадані норми, які регулюють подібні правовідносини, та недостатню врегульованість питання виконання обов'язків судді при однаковому стажі роботи на посаді судді, слід вважати, що у таких випадках виконання обов'язків голови суду має здійснювати найстарший за віком суддя, який обіймає штатну посаду суду, виходячи із аналогії закону.

В той же час за змістом частини першої статті 128 чинного Закону України "Про судоустрій і статус суддів" збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

Пунктом 1 частини 5 статті 128 цього ж Закону визначено, що збори суддів обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов'язковими для суддів та працівників цього суду.