Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Саса Сергія Володимировича - головуючого, доповідача,

Кривенка Віктора Васильовича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

розглянула на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кошевьорової Ольги Віталіївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 388 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Caca С.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Кошевьорова Ольга Віталіївна звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статтям 1, 3, 8, частинам третій, четвертій статті 13, частині першій статті 30, частинам першій, четвертій - сьомій статті 41, статті 47, частині першій статті 55 Конституції України (конституційність) положення статті 388 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс), які передбачають:

"Стаття 388. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача

1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках".

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що Кошевьорова О.В. на підставі договору купівлі-продажу від 7 квітня 2015 року, укладеного між нею та Мамрієнко Т.А., набула право власності на квартиру. Мамрієнко Т.А. отримала квартиру на підставі договору дарування від Мамрієнка С.М., який успадкував її від Шевчук Г.Д.

Оскільки Апеляційний суд Одеської області рішенням від 3 лютого 2015 року скасував рішення суду першої інстанції про визнання Мамрієнка С.М. падкоємцем четвертої черги Шевчук Г.Д., заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави у червні 2015 року звернувся до суду з позовом про скасування свідоцтва про право на спадщину, визнання договорів дарування та купівлі-продажу недійсними, визнання майна відумерлою спадщиною та передачу його у власність територіальної громади міста Одеси, скасування рішення державного нотаріуса.

Приморський районний суд міста Одеси рішенням від 30 травня 2017 року, яке апеляційний суд Одеської області постановою від 4 жовтня 2018 року залишив без змін, задовольнив позов прокурора.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 20 травня 2020 року змінив рішення Приморського районного суду міста Одеси та постанову Апеляційного суду Одеської області, а саме: визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину від 12 листопада 2014 року, видане Мамрієнку С.М.; скасував вказані судові рішення в частині визнання недійсними договорів дарування та купівлі-продажу, відмовив у задоволенні позову щодо цих вимог; залишив судові рішення попередніх інстанцій без змін в частині поновлення строку на звернення до суду, визнання квартири відумерлою спадщиною, передачі квартири у власність територіальної громади міста Одеси.

Кошевьорова О.В. стверджує, що "витребування юридичною особою публічного права - органом місцевого самоврядування житлового приміщення, що є відумерлою спадщиною, від добросовісного набувача - фізичної особи на підставі статті 388 Цивільного кодексу України порушує закріплені Конституцією України (статті 1, 3, 8, 41, 47) права людини та гарантії цих прав, порушує принцип юридичної визначеності, покладає на людину у відносинах з публічною особою несправедливий та надмірний тягар".