1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Ухвала


УХВАЛА
ДРУГОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ
ПЕРШОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кримінального процесуального кодексу України
м. К и ї в
23 вересня 2020 року
№ 208-2(І)/2020
Справа № 1-23/2020(392/20)
Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:
Саса Сергія Володимировича - головуючого, доповідача,
Кривенка Віктора Васильовича,
Тупицького Олександра Миколайовича,
розглянула на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кримінального процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача Caca С.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - 47 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статтям 1, 3, частинам першій, другій статті 8, статті 21, частинам другій, третій статті 22, частинам першій, четвертій, шостій статті 41, статті 58, частині другій статті 61, частині першій статті 62, статті 64 Конституції України (конституційність) положення Кримінального процесуального кодексу України (далі - Кодекс), які стосуються спеціальної конфіскації, а саме:
- "яка є власником майна, щодо якого здійснюється процедура спеціальної конфіскації" пункту 3 частини п'ятої статті 64--2;
- пункту 6 частини першої статті 91;
- "та вирішення питання про спеціальну конфіскацію" назви статті 100;
- частини дев'ятої статті 100 в частині спеціальної конфіскації;
- частин десятої, одинадцятої статті 100;
-"підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб" абзацу першого частини першої статті 170;
- пункту 2 частини другої, частини четвертої статті 170;
- "чи спеціальної конфіскації" першого речення абзацу першого частини дев'ятої статті 170;
- пункту 3-1 частини другої, абзацу третього частини сьомої статті 173;
- "якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації" частини третьої статті 174;
- "якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації", "та/або незастосування спеціальної конфіскації" другого речення частини четвертої статті 174;
- "або спеціальній конфіскації" частини першої статті 269-1;
- "та спеціальної конфіскації" абзацу дев'ятого пункту 2 частини четвертої статті 374;
- "третя особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію" пункту 9--2 частини першої статті 393;
- "умови застосування спеціальної конфіскації" частини першої статті 472;
- пункту 7 частини першої статті 505.
Народні депутати України вважають, що оспорювані положення Кодексу не відповідають Конституції України (є неконституційними), оскільки спеціальна конфіскація дублює собою покарання у вигляді конфіскації майна, порушуючи принцип пропорційності; застосування інституту спеціальної конфіскації до особи, яка не є суб'єктом злочину, порушує принцип індивідуалізації відповідальності та презумпцію невинуватості; позбавлення права приватної власності через спеціальну конфіскацію не передбачене положеннями Основного Закону України; оспорювані положення Кодексу дають можливість поширити дію спеціальної конфіскації на діяння, які були вчинені до запровадження цього інституту.
2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.
2.1. Відповідно до частини третьої статті 51 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному поданні щодо конституційності акта (його окремих положень) зазначаються акт (його конкретні положення), що належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити акт (його окремі положення), а також обґрунтування тверджень щодо неконституційності акта (його окремих положень).

................
Перейти до повного тексту