Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Розенка Віталія Івановича,

Тимченка Івана Артемовича - суддя-доповідач,

Тихого Володимира Павловича,

Шаповала Володимира Миколайовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про Основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки" від 30 травня 2001 року N 372 (Офіційний вісник України, 2001, N 22, ст. 986).

Заслухавши суддю-доповідача Тимченка І.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 57 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням, у якому порушив питання щодо відповідності Конституції України окремих положень і на цій основі у цілому Указу Президента України "Про Основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки" (далі - Указ).

Народні депутати України вважають, що за своїм змістом Основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки (далі - Основні напрями), додані до Указу, як його невід'ємна частина, є однією із засад внутрішньої і зовнішньої політики держави, затвердження яких, відповідно до пункту 5 частини першої статті 85 Конституції України, належить до повноважень Верховної Ради України. Ці напрями, на їх думку, мають бути складовою відповідних загальнодержавних програм, що затверджуються Верховною Радою України (пункт 6 частини першої статті 85 Конституції України - "затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля"), особливо, коли йдеться про здійснення права власника стосовно землі як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави (статті 13, 14 Конституції України). Засади ж використання природних ресурсів, правовий режим власності відповідно до пунктів 5, 7 частини першої статті 92 Конституції України визначаються виключно законами України.

Народні депутати України не погоджуються передусім з положенням абзацу третього частини другої розділу 2 "Мета та принципи реформування земельних відносин. Етапи реалізації Основних напрямів земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки", яким передбачається "включення землі у ринковий обіг", та пункту 4 розділу 3 "Основні напрями державної політики у сфері регулювання земельних відносин" - "розвиток ринку земель". Аналогічним є ставлення народних депутатів України і до положень абзацу сьомого підрозділу "Удосконалення земельних відносин у сільськогосподарському виробництві" розділу 3 Основних напрямів, де сформульовано вимогу "розвивати ринок земель сільськогосподарського призначення як необхідний засіб раціоналізації використання земель".

У конституційному поданні зазначається, що Указ запроваджує "ринок земель сільськогосподарського призначення" всупереч положенням частини другої статті 14 Конституції України, згідно з якою: "Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону".

На думку суб'єкта права на конституційне подання, схвалені Указом наведені положення Основних напрямів мають бути визнані неконституційними, оскільки ними врегульовуються відносини, які повинні бути врегульовані не актом Президента України, а законом.

У поданні порушується також питання про визнання неконституційними положень статті 3 Указу щодо доручень Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській, Севастопольській міським, районним державним адміністраціям розробити, виходячи з Основних напрямів, і подати на розгляд відповідних "органів місцевого самоврядування" регіональні програми земельної реформи на 2001-2005 роки.

2. Розглядаючи матеріали конституційного подання на предмет відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з таких передумов.