Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Мойсика Володимира Романовича - головуючого,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Юровської Галини Валентинівни - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Харківської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин першої, третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України у системному зв'язку з частиною третьою статті 330 цього кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача Юровську Г.В. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернулися Харківська обласна організація профспілки працівників охорони здоров'я України, Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я із клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 55 Конституції України у системному зв'язку з пунктами 3, 6, 7, 8 частини другої її статті 129 (конституційність) частини першу, третю статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс) у системному зв'язку з частиною третьою статті 330 Кодексу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 343 Кодексу попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем без повідомлення учасників справи; суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Частиною третьою статті 330 Кодексу встановлено, що касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участі; за відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Автори клопотання вважають, що Верховний Суд, застосувавши оспорювані положення Кодексу, позбавив їх можливості у повному обсязі реалізувати встановлене частиною другою статті 55 Основного Закону України право на оскарження в суді рішень органів державної влади, а також порушив закріплені у пунктах 3, 6, 7, 8 частини другої статті 129 Конституції України основні засади судочинства.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

2.1. Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77); конституційна скарга має містити конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України, а також обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункти 5, 6 частини другої статті 55).

Зі змісту конституційної скарги вбачається, що, стверджуючи про неконституційність положень частин першої, третьої статті 343 Кодексу у системному зв'язку з частиною третьою статті 330 Кодексу, автори клопотання цитують окремі положення Конституції України, законів України, а також рішення Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, інші документи, висловлюючи незгоду із судовим рішенням у їх справі, що не може вважатися належним обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності оспорюваних положень Кодексу з огляду на пункт 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".