- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Ухвала
УХВАЛА
ДРУГОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ
ДРУГОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Грищенка Євгенія Сергійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 206, частин першої, другої статті 309, частини третьої статті 392, частини четвертої статті 399 Кримінального процесуального кодексу України
м. К и ї в 23 липня 2020 року № 164-2(ІІ)/2020 |
Справа № 3-134/2020(299/20) |
Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:
Сліденка Ігоря Дмитровича - головуючого, доповідача,
Головатого Сергія Петровича,
Лемака Василя Васильовича,
Заслухавши суддю-доповідача Сліденка І.Д. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Грищенко Є.С. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають частині першій статті
24, частинам першій, другій статті
55, частині першій статті
62, пунктам 1, 3, 5, 8 частини другої статті
129 Конституції України (є неконституційними), положення статті
206, частин першої, другої статті
309, частини третьої статті
392, частини четвертої статті
399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - Кодекс).
На думку автора клопотання, оспорювані положення
Кодексу виключають "можливість апеляційного оскарження ухвал, які є явно незаконними та такими, що не передбачені
КПК України".
Грищенко Є.С. стверджує про існування процесуальної нерівності скаржника і посадової особи (слідчого, прокурора, слідчого судді) щодо оскарження ухвали, постановленої за скаргою в порядку, встановленому статтею
206 Кодексу, оскільки явка у суд вказаних посадових осіб, дії яких є предметом оскарження, є необов'язковою, що позбавляє їх права представляти свою позицію перед судом та ставить у процесуально невигідне становище. Також, на його думку, передбачена статтею
206 Кодексу слідчому судді можливість давати обов'язкову для інших органів і судів юридичну оцінку, яка є об'єктивною стороною злочину, відповідальність за який визначена статтею
371 Кримінального кодексу України, суперечить частині першій статті
62 Конституції України, оскільки порушує презумпцію невинуватості відносно слідчого, прокурора і слідчого судді (які як посадові особи беруть участь у затриманні та/або обранні запобіжного заходу), а сама ухвала є доказом винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, встановлених частиною першою статті 366, частиною першою статті
371 Кримінального кодексу України. Зокрема, Грищенко Є.С. вважає, що він не мав рівних процесуальних прав та гарантій змагальності, а також юридичної можливості надати заперечення на підготовчому провадженні, що фактично позбавило його можливості захищатись від висунутого обвинувачення.
2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.
Згідно із
Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність
Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (частина перша статті 55); у конституційній скарзі має міститись обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих
Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).
................Перейти до повного тексту