Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Мойсика Володимира Романовича - головуючого, доповідача,

Головатого Сергія Петровича,

Юровської Галини Валентинівни,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Голубицького Сергія Германовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини п'ятої статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року № 185-V (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Мойсика В.Р. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся Голубицький С.Г. із клопотанням визнати такими, що не відповідають частині четвертій статті 13 Конституції України (є неконституційними), положення частини п'ятої статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року № 185-V зі змінами (далі - Закон).

Частиною п'ятою статті 11 Закону встановлено особливості управління та обмеження щодо розпорядження об'єктами державної власності, а саме:

"5. Господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Частина чистого прибутку Державної керуючої холдингової компанії, яка за підсумками календарного року має бути спрямована на виплату дивідендів, визначається її наглядовою радою.

Господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, чистий прибуток, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на виконання інвестиційних проектів, рішення щодо яких приймаються Кабінетом Міністрів України, та на обсяг повернення кредитних коштів (у складі тарифу), що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об'єктів згідно з відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.

Господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій.

На суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним. На суму таких коштів податковими органами нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.

Господарські товариства один раз на рік подають до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України.

Платники частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку несуть відповідальність за неподання або несвоєчасне подання до податкових органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку або за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) таких платежів у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Чистий прибуток господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди відповідно до абзаців третього та п'ятого цієї статті, зменшується на суму прибутку, яка виникла в результаті виконання законів України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії", "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" та "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств - учасників Державного концерну "Укроборонпром"".

На думку автора клопотання, неконституційними є ті положення частини п'ятої статті 11 Закону, що встановлюють пріоритетність "виплати дивідендів державі як акціонеру (учаснику) переважно перед іншими акціонерами (учасниками), а саме:

а) обов'язкове перерахування дивідендів у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у той час, як для інших акціонерів, відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства", виплата дивідендів за простими акціями здійснюється на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів;

б) контроль за перерахуванням дивідендів на користь держави здійснюється з боку податкового органу, у той час, як виплата дивідендів приватним суб'єктам залишається поза контролем держави;

в) пеня на недоплату (несвоєчасну сплату) нараховується з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно, та стягується у безспірному порядку, у той час, як на користь приватного власника можуть бути нараховані тільки 3 % річних на суму недоплати, і то стягувані в судовому порядку;

г) господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, примушуються до сплати дивідендів навіть при відсутності рішення компетентного органу господарських товариств, у той час, як при відсутності такого рішення дивіденди приватним акціонерам (учасникам) сплачені бути не можуть".

Із матеріалів справи вбачається, що Голубицький С.Г. як акціонер Акціонерного товариства "Харківобленерго" (далі - Товариство) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства про: визнання недійсним рішення наглядової ради Товариства від 24 травня 2018 року в частині встановлення дати виплати дивідендів акціонерам Товариства до 16 жовтня 2018 року, встановивши дату виплати дивідендів -до 1 липня 2018 року; стягнення інфляційних втрат та 3 відсотків річних за несвоєчасну виплату дивідендів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що встановлення наглядовою радою Товариства дати виплати дивідендів до 16 жовтня 2018 року є порушенням, зокрема, вимог абзацу п'ятого частини п'ятої статті 11 Закону, оскільки "умови виплати дивідендів мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу". Рішенням суду першої інстанції від 10 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23 вересня 2019 року, позов задоволено частково - на користь Голубицького С.Г. стягнуто інфляційні втрати та 3 відсотки річних; в іншій частині позову Голубицькому С.Г. відмовлено.