Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Касмініна Олександра Володимировича - головуючого,

Городовенка Віктора Валентиновича - доповідача,

Первомайського Олега Олексійовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Атрошенка Сергія Вячеславовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення абзацу шістнадцятого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Городовенка В.В. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Атрошенко C.B. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) окреме положення абзацу шістнадцятого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII зі змінами (далі - Закон).

Автор клопотання фактично просить перевірити на відповідність статтям 21, 46 Конституції України "словосполучення "загиблих (тих, які пропали безвісти)"", яке міститься в абзаці шістнадцятому пункту 1 статті 10 Закону.

Суб'єкт права на конституційну скаргу вважає, що він має право на соціальні пільги, передбачені Законом, "навіть у тому випадку, коли його батько саме помер у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії".

На думку Атрошенка С.В., "розмежовуючи поняття "померлий" і "загиблий", в даному випадку законодавець обмежує права членів сімей тих, хто помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів".

Обґрунтовуючи свої твердження, автор клопотання цитує положення Конституції України, Закону, посилається на судові рішення у своїй справі, а саме постанову Фрунзенського районного суду міста Харкова від 21 грудня 2016 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року, постанову Верховного Суду від 10 червня 2019 року, копії яких долучено до конституційної скарги.

У конституційній скарзі Атрошенко С.В. заявив також клопотання про необхідність її розгляду з мотивів суспільного інтересу.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Згідно зі статтею 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтею 55 цього закону, та якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (абзац перший, пункт 2 частини першої); як виняток, конституційна скарга може бути прийнята поза межами вимог, установлених пунктом 2 частини першої цієї статті, якщо Конституційний Суд України визнає її розгляд необхідним із мотивів суспільного інтересу (частина друга).