Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Касмініна Олександра Володимировича - головуючого,

Городовенка Віктора Валентиновича - доповідача,

Первомайського Олега Олексійовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Крайчинського Сергія Станіславовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436).

Заслухавши суддю-доповідача Городовенка В.В. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Крайчинський С.С. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті З, частинам першій, другій статті 8, частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, другій статті 55 Конституції України (конституційність) положення пункту 4 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - Закон), згідно з якими "підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін".

Суб'єкт права на конституційну скаргу вважає, що застосування судами у його справі оспорюваних положень Закону є "дискримінацією, тобто порушенням статті 1 Протоколу № 12 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статей 3, 8, 24 Конституції України, а також порушенням права на оскарження у суді рішень і дій органів державної влади, як це передбачено статтею 55 Конституції України, тобто є порушенням права на доступ до правосуддя як складової права на справедливий (змагальний) судовий розгляд".

Обґрунтовуючи свої твердження, автор клопотання цитує положення Конституції України, Закону, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних документів, посилається на рішення Конституційного Суду України, судові рішення, у тому числі й у своїй справі, зокрема ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 11 січня 2020 року, Херсонського апеляційного суду від 5 лютого 2020 року, копії яких долучено до конституційної скарги.

У конституційній скарзі Крайчинський С.С. заявив також клопотання про поновлення пропущеного строку подання конституційної скарги.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститись обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умови її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).