Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Саса Сергія Володимировича - головуючого,

Кривенка Віктора Васильовича,

Тупицького Олександра Миколайовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Куника Ігоря Анатолійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини четвертої статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Тупицького О.М. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Куник І.А. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають статті 3, частині першій статті 8, частинам першій, шостій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України (є неконституційними), положення частини четвертої статті 394 Кримінального процесуального кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до положень частини четвертої статті 394 Кодексу вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 Кодексу угода не може бути укладена.

Із матеріалів конституційної скарги вбачається, що 12 лютого 2015 року до Гадяцького районного суду Полтавської області був переданий обвинувальний акт у кримінальному провадженні, згідно з яким Куник I.A., Пасічний І.М., Крижановський О.П. та Мельник О.О. обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів (вбивства судді одного з районних судів міста Кременчука та мера міста Кременчука).

Гадяцький районний суд Полтавської області ухвалою від 18 червня 2019 року задовольнив клопотання обвинуваченого Пасічного І.М. про зміну йому запобіжного заходу у зв'язку з його згодою на укладення угоди про визнання винуватості.

Гадяцький районний суд Полтавської області ухвалою від 10 жовтня 2019 року із зазначеної кримінальної справи виділив в окреме провадження справу стосовно обвинуваченого Пасічного І.М.

Гадяцький районний суд Полтавської області вироком від 16 жовтня 2019 року затвердив угоду про визнання винуватості, укладену 9 жовтня 2019 року між прокурором та обвинуваченим Пасічним І.М. На підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України Пасічному І.М. призначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - десять років позбавлення волі без конфіскації майна.

Не погодившись із зазначеним вироком Гадяцького районного суду Полтавської області, Мельник О.О., Крижановський О.П. та Куник I.A. подали апеляційні скарги до суду, в яких просили скасувати цей вирок, направити матеріали кримінального провадження до суду першої інстанції для проведення судового провадження в загальному порядку, посилаючись на порушення їхніх прав унаслідок ухвалення цього вироку.

Харківський апеляційний суд ухвалою від 14 січня 2020 року повернув апеляційні скарги Мельнику О.О., Крижановському О.П. та Кунику I.A., оскільки вони не входять до переліку осіб, що мають право подавати апеляційну скаргу на вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості іншої особи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду ухвалою від 11 лютого 2020 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Крижановського О.П. та Куника I.A., вказавши, що положення частини четвертої статті 394 Кодексу містять вичерпний перелік осіб, які можуть оскаржити в апеляційному порядку вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що для виникнення в особи права на апеляційне оскарження судового рішення кримінальним процесуальним законом встановлена умова, а саме оскаржуване рішення має стосуватися її прав, свобод та інтересів. Проте Крижановський О.П. та Куник I.A. не довели, що зазначений вирок суду стосується їхніх прав.