Велика палата Конституційного Суду України у складі суддів:

Тупицького Олександра Миколайовича - головуючого, доповідача,

Головатого Сергія Петровича,

Городовенка Віктора Валентиновича,

Завгородньої Ірини Миколаївни,

Касмініна Олександра Володимировича,

Колісника Віктора Павловича,

Кривенка Віктора Васильовича,

Лемака Василя Васильовича,

Мойсика Володимира Романовича,

Первомайського Олега Олексійовича,

Саса Сергія Володимировича,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Філюка Петра Тодосьовича,

Юровської Галини Валентинівни,

розглянула на пленарному засіданні справу за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436).

Заслухавши суддю-доповідача Тупицького О.М. та дослідивши матеріали справи, Велика палата Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 54 народних депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають статтям 6, 8, 19, 21, 24, 58, 63, 83, 84, 89, 91 Конституції України (є неконституційними), положення пункту 4 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Закон), згідно з якими "підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесеш в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін".

Автори клопотання стверджують про порушення процедури прийняття Закону, чим були порушені вимоги статей 6, 8, 19, 83, 84, 89, 91 Конституції України щодо процедури розгляду проєкту Закону та щодо недотримання процедури попереднього розгляду проєктів законів України. Зокрема, йдеться про те, що парламент проголосував за "один варіант законопроекту, а для підписання Головою Верховної Ради надали інший", чим було порушено зазначені статті Конституції України. На підтвердження такої позиції в конституційному поданні вказано, що порівняльна таблиця до другого читання щодо проєкту Закону не містила "уточнень стосовно особливого порядку введення в дію" підпунктів 11-27, 45 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону .

У конституційному поданні з посиланням на положення статті 84 Конституції України, частину третю статті 47 Регламенту Верховної Ради України , затвердженого Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" від 10 лютого 2010 року № 1861-VI зі змінами (далі - Регламент), та практику Конституційного Суду України також стверджується, що під час ухвалення проєкту Закону відбулося неособисте голосування. Обґрунтовуючи таку позицію, автори клопотання посилаються на стенограму пленарного засідання Верховної Ради України від 3 жовтня 2017 року, згідно з якою головуючий тричі висловлював прохання до народних депутатів України "не голосувати чужими картками" та "не використовувати неперсональне голосування", проте заходів, передбачених Регламентом, не вжив, а саме не зафіксував факту порушення вимог щодо особистого голосування та не встановив присутності відповідного народного депутата України в сесійній залі засіань Верховної Ради України. Після ухвалення Закону у Верховній Раді України зареєстровано чотири проєкти постанов про скасування рішення, в яких "містяться твердження та докази неперсонального голосування народних депутатів України".