Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Саса Сергія Володимировича - головуючого,

Кривенка Віктора Васильовича,

Тупицького Олександра Миколайовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Останіної Любові Михайлівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 369, частини другої статті 377 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Тупицького О.М. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Останіна Л.М. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають статтям 41, 55 Конституції України (є неконституційними), положення частини першої статті 369, частини другої статті 377 Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс).

Згідно з частиною першою статті 369 Кодексу апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 377 Кодексу порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Із матеріалів конституційної скарги вбачається, що у жовтні 2017 року Останіна Л.М. звернулася до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування банківського вкладу за деліктним зобов'язанням.

Заочним рішенням від 4 вересня 2018 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області позов Останіної Л.М. задовольнив. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі на підставі статті 377 Кодексу закрито. Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд роз'яснив, що спір не належить до цивільної юрисдикції, а є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 18 вересня 2019 року касаційну скаргу Останіної Л.М. залишила без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року - без змін.

На думку автора клопотання, застосування Верховним Судом оспорюваних положень Кодексу призвело до порушення його права власності та права на судовий захист, передбачених статтями 41, 55 Конституції України.