Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Саса Сергія Володимировича - головуючого, доповідача,

Кривенка Віктора Васильовича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

розглянула на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Степаненка Максима Вікторовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 411 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року.

Заслухавши суддю-доповідача Caca С.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Степаненко М.В. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статті 3, частині першій статті 8, частині другій статті 22, частині першій статті 24, частинам першій, шостій статті 55, статті 59, частинам другій, третій статті 63, статті 64, пунктам 1, 3, 5 частини другої (у конституційній скарзі -частини першої) статті 129 Конституції України (конституційність) перше речення частини другої статті 411 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - Кодекс), частині другій статті 22 Конституції України у взаємозв'язку з частинами першою, шостою її статті 55 (конституційність) третє речення частини другої (у конституційній скарзі -частину третю) статті 411 Кодексу, частинам другій, шостій статті 55, пункту 8 частини другої (у конституційній скарзі - частини першої) статті 129 Конституції України (конституційність) статтю 411 Кодексу в цілому.

Стаття 411 Кодексу, яка стосується порядку вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироку, передбачає:

"Питання зв'язані з виконанням вироку, вирішуються судом у судовому засіданні з участю прокурора.

В судове засідання, як правило, викликається засуджений, а за його клопотанням і захисник. Якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, викликається також при необхідності цивільний позивач і цивільний відповідач. Неявка цих осіб не зупиняє розгляду справи.

При вирішенні судом питання про звільнення від відбуття покарання в зв'язку з хворобою обов'язкова присутність представника лікарської комісії, що дала висновок про стан здоров'я засудженого.

Розгляд справи починається доповіддю судді, після чого заслуховуються пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, і думка прокурора. Потім суддя виходить до нарадчої кімнати для винесення постанови.

При вирішенні судом питань, зв'язаних з виконанням вироку, ведеться протокол судового засідання".

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що Степаненко М.В., засуджений у 1997 році до смертної кари з конфіскацією всього майна з подальшою заміною призначеного покарання на довічне позбавлення волі (ухвала Донецького обласного суду від 23 червня 2000 року), у січні 2018 року звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якій просив, зокрема, скасувати вирок Донецького обласного суду від 25 вересня 1997 року в частині призначеного покарання та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років та звільнити його з-під варти.

Краматорський міський суд Донецької області ухвалою від 6 лютого 2019 року, яку Донецький апеляційний суд ухвалою від 9 липня 2019 року залишив без змін, поновив строк для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, а заяву Степаненка М.В. про перегляд судового рішення за виключними обставинами залишив без задоволення. Верховний Суд ухвалою від 12 листопада 2019 року відмовив Степаненку М.В. у відкритті касаційного провадження, зазначивши, зокрема, що його доводи щодо порушення права на захист під час вирішення питання про заміну покарання у виді смертної кари на довічне позбавлення волі є безпідставними. Крім того, Верховний Суд погодився із висновком суду апеляційної інстанції, згідно з яким "положення статті 411 Кодексу (в редакції 1960 року) передбачають обов'язкову участь прокурора у розгляді питань, пов'язаних з виконанням вироку, а оскільки судом не вирішувались питання, які б зачіпали суть та погіршували б становище засудженого, було вирішено питання про розгляд заміни покарання у відсутність засудженого та захисника".

Степаненко М.В. стверджує, що внаслідок застосування судами положень статті 411 Кодексу зазнали порушень його конституційні права, гарантовані статтями 22, 24, 55, 59, 63, 129 Конституції України.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.