Велика палата Конституційного Суду України у складі суддів:

Тупицького Олександра Миколайовича - головуючого,

Головатого Сергія Петровича,

Городовенка Віктора Валентиновича,

Завгородньої Ірини Миколаївни,

Касмініна Олександра Володимировича,

Колісника Віктора Павловича,

Кривенка Віктора Васильовича,

Лемака Василя Васильовича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мойсика Володимира Романовича,

Первомайського Олега Олексійовича - доповідача,

Саса Сергія Володимировича,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Філюка Петра Тодосьовича,

Юровської Галини Валентинівни,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" від 16 вересня 2014 року № 1680-VII (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 45, ст. 2043) зі змінами, Закону України "Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей" від 6 жовтня 2017 року № 2167-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 40-41, ст. 384), проєкту Закону України про недопущення переслідування та покарання осіб - учасників подій на території Донецької та Луганської областей (реєстр. № 5082).

Заслухавши суддю-доповідача Первомайського О.О. та дослідивши матеріали справи, Велика палата Конституційного Суду України

1. Суб’єкт права на конституційне подання - 53 народних депутати України - звернувся до КонституційногоСуду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), Закон України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" від 16 вересня 2014 року № 1680-VII зі змінами (далі - Закон № 1680), Закон України "Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей від 6 жовтня 2017 року № 2167-VIII (далі - Закон № 2167), проєкт Закону України про недопущення переслідування та покарання осіб - учасників подій на території Донецької та Луганської областей" (реєстр. № 5082) (за конституційним поданням - Закон України "Про недопущення переслідування та покарання осіб - учасників подій на території Донецької та Луганської областей" від 16 вересня 2014 року) (далі - Законопроєкт).

1.1. Автори клопотання вважають, що Закон № 1680 не відповідає статтям 1, 2, частині другій статті 5, статтям 6, 7, частинам першій, другій статті 8, частинам першій, другій статті 10, статті 11, частині шостій статті 17, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 24, частині другій статті 61, статті 71, частині третій статті 84, пункту 30 частини першої статті 85, статтям 91, 124, 128, 131-1, 132, 133, частинам першій, другій статті 140, частинам третій, четвертій статті 143 Конституції України .

Обґрунтовуючи твердження щодо неконституційності Закону № 1680, суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що Закон № 1680 не відповідає "принципу суверенітету та незалежності", оскільки "Верховна Рада прийняла, а Президент вніс та підписав Закон про особливий порядок під тиском Російської Федерації, яка здійснила окупацію окремих частин території України, та в інтересах Росії як держави-окупанта, чим порушили статтю 1, частину першу статті 2, частину другу статті 5, частину шосту статті 17, пункт 30 частини першої статті 85 Конституції ".

Крім того Закон № 1680 передбачає створення загонів народної міліції, на які покладається реалізація завдання з охорони громадського порядку (стаття 9), чим, на думку авторів клопотання, порушується частина шоста статті 17 Конституції України , згідно з якою на території України забороняється створення і функціонування будь-яких озброєних формувань, не передбачених законом.

Суб’єкт права на конституційне подання також вважає, що Закон № 1680 не відповідає:

- "принципу унітарності" та суперечить частинам другій, третій статті 2, частинам першій, другій статті 10, статтям 11, 132, 133 Конституції України;

- "принципу верховенства права" (в частині статей 4, 5, 6, 9 Закону № 1680), зокрема тому є таким, що не відповідає статтям 5 та 6, частинам першій, другій статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 24, частині другій статті 61, статтям 124, 128 та 131-1 Конституції України;

- "принципу демократії" (в частині статей 5, 10 Закону № 1680), чим порушуються стаття 71 та пункт 30 частини першої статті 85 Конституції України ;

- "принципу місцевого самоврядування", чим порушено статтю 7, частини першу, другу статті 140, частини третю, четверту статті 143 Конституції України .

Крім того, автори клопотання стверджують, що Верховна Рада України прийняла Закон № 1680 з порушенням конституційної процедури ухвалення законів, встановленої у частині третій статті 84 та статті 91 Конституції України.

1.2. Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що Закон № 2167не відповідає статтям 1, 2, частині другій статті 5 Конституції України .

На обґрунтування неконституційності Закону № 2167 народні депутати України зазначають, зокрема, таке.

Пунктом 1 Закону № 2167 статтю 1 Закону № 1680 викладено в новій редакції, а у пункті 2 Закону № 2167 наведено окремі умови набрання чинності особливим порядком місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, встановлені у статті 10 Закону № 1680. Оскільки пункти 1, 2 Закону № 2167 містять норми, які повторюють зміст окремих статей Закону № 1680, а пункт 3 Закону № 2167 встановлює момент набрання чинності цим законом, то, на думку суб’єкта права на конституційне подання, Закон № 2167 повинен бути визнаний неконституційним у цілому.

1.3. Суб’єкт права на конституційне подання стверджує, що Законопроєкт слід перевірити на відповідність статтям 1, 2, частині другій статті 5, частинам першій, другій статті 8, частинам першій, другій статті 24, частині другій статті 61, статтям 132, 133 Конституції України.

На думку народних депутатів України, Законопроєкт розширює зміст статті 3 Закону № 1680 , "приймався під зовнішнім тиском Російської Федерації, тому до нього застосовуються за аналогією всі обґрунтування неконституційності положень Закону № 1680", наведені в конституційному поданні.