Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Литвинова Олександра Миколайовича - головуючого, доповідача,

Завгородньої Ірини Миколаївни,

Кривенка Віктора Васильовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Назарка Олександра Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Литвинова О.М. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся Назарко О.М. з клопотанням перевірити на відповідність статті 3, частині першій статті 64 Конституції України (конституційність) статтю 309 "Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування" Кримінального процесуального кодексу України (далі - Кодекс), а саме "в частині непередбачення нею права на оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволені скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань".

На думку автора клопотання, оспорювані положення Кодексу не відповідають Конституції України, оскільки обмежують його право "на оскарження дій слідчого судді в апеляційному та касаційному порядку".

Обґрунтовуючи свою позицію, суб'єкт права на конституційну скаргу посилається на окремі норми Конституції України, законів України, а також на судові рішення у його справі.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону.