Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Сліденка Ігоря Дмитровича - головуючого,

Головатого Сергія Петровича,

Лемака Василя Васильовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Андрущенко Світлани Петрівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1 частини другої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Лемака В.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Андрущенко С.П. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1 частини другої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до оспорюваних положень Кодексу з урахуванням приписів частини першої статті 424 Кодексу заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана, зокрема, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Вказаною підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 Кодексу).

Суб'єкт права на конституційну скаргу вважає, що встановлений оспорюваними положеннями Кодексу строк, протягом якого може бути подана заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не відповідає частині першій статті 55, статті 64 Конституції України, оскільки порушує його право на судовий захист, та обґрунтовує це тим, що є "неприпустимим" відмовляти особі в захисті її порушеного права на підставі того, що законодавство не передбачає "механізмів поновлення такого права".

До конституційної скарги долучено копії судових рішень, зокрема у справі Андрущенко С.П., а саме ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 14 лютого 2019 року, постанови Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року, ухвали Верховного Суду від 11 липня 2019 року.

Стверджуючи про неконституційність оспорюваних положень Кодексу, автор клопотання посилається на юридичні позиції Конституційного Суду України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, рішення Європейського суду з прав людини та ряд міжнародних актів.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

У Законі України "Про Конституційний Суд України" передбачено, що конституційна скарга має містити, зокрема, обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необгрунтованими (частина четверта статті 77).