Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Мельника Миколи Івановича - головуючого,

Саса Сергія Володимировича,

Тупицького Олександра Миколайовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Стефанюка Андрія Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців другого, третього пункту 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2015 p., № 40-41, ст. 379) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Тупицького О.М. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Стефанюк Андрій Миколайович - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають статті 22, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 58 Конституції України (є неконституційними), положення абзаців другого, третього пункту 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII зі змінами (далі - Закон № 580), які не містять правових норм щодо права на пільги, зокрема 50-відсоткову знижку плати за користування житлом та комунальними послугами, колишнім працівникам міліції, у тому числі пенсіонерам, а також членам їхніх сімей, які були встановлені статтею 22 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ зі змінами (далі - Закон № 565).

Відповідно до положень абзаців другого, третього пункту 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580 за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені Законом № 580 для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб; право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580.

У серпні 2014 року інформацію про автора клопотання як працівника міліції на пенсії було внесено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Із 7 листопада 2015 року на підставі пункту 5 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580 втратив чинність Закон № 565, згідно зі статтею 22 якого Стефанюк А.М. мав право на 50-відсоткову знижку плати за користування житлом та комунальними послугами. У зв'язку з цим Департамент соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради скасував відповідну пільгу, встановлену автору клопотання.

Стефанюк A.M. оскаржив такі дії названого департаменту до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, який постановою від 5 травня 2016 року задовольнив позов. Однак Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 2 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову Стефанюка А.М. -відмовив. Верховний Суд постановою від 16 квітня 2019 року постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін.

На підтвердження своєї позиції щодо неконституційності оспорюваних положень Закону № 580 автор клопотання посилається на окремі положення Конституції України, Закону № 580, Закону № 565, юридичні позиції Конституційного Суду України, рішення Європейського Суду з прав людини, а також на судові рішення, ухвалені у його справі.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститись обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).