- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Ухвала
УХВАЛА
ДРУГОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ
ПЕРШОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Круглова Миколи Григоровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України
м. К и ї в 10 вересня 2019 року № 244-2(І)72019 |
Справа № 3-240/2019(5462/19) |
Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:
Мельника Миколи Івановича - головуючого, доповідача,
Саса Сергія Володимировича,
Шаптали Наталі Костянтинівни,
розглянула на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Круглова Миколи Григоровича щодо відповідності
Конституції України (конституційності) окремого положення підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті
266 Податкового кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача Мельника М.І. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. Круглов М.Г. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність частині другій статті
3, частині другій статті
6, статті
8, частинам першій, третій статті
22, частині другій статті
24, частині четвертій статті
41, статті
57 Конституції України (конституційність) окремого положення, а саме: "зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств", що міститься в підпункті "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті
266 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Відповідно до підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті
266 Кодексу не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
З аналізу змісту конституційної скарги та долучених до неї копій судових рішень вбачається таке.
Круглов М.Г. як власник зернопереробного комплексу у 2017 та 2018 роках отримував податкові повідомлення - рішення зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 28 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 20 червня 2017 року № 24257-13, дійшовши висновку, що належні Круглову М.Г. нежитлові приміщення мають ознаки будівель промисловості, а тому відповідно до підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті
266 Кодексу не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Черкаський окружний адміністративний суд у рішенні від 14 лютого 2019 року, залишеному без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, дійшов висновку, що зернопереробний комплекс "відноситься до будівель промисловості", однак належить на праві власності Круглову М.Г. як фізичній особі, пільги щодо сплати податку на нерухоме майно, передбачені підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті
266 Кодексу, на нього не розповсюджуються; податкове повідомлення - рішення від 17 серпня 2018 року № 0464441-1307-2301 на суму 14 638,40 грн законне і скасуванню не підлягає.
Верховний Суд ухвалою від 18 липня 2019 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Круглова М.Г. на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності і відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню. Верховний Суд в ухвалі вказав, що єдиним доводом Круглова М.Г. є відсутність єдиної судової практики стосовно наявності у нього як у власника нежитлових будівель промислового призначення пільг зі сплати податку на нерухоме майно, закріплених у підпункті "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті
266 Кодексу, та зазначив, що "зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Круглова М.Г. керувалися сталою правовою позицією Верховного Суду з даного питання".
Суб'єкт права на конституційну скаргу стверджує, що оспорюваним положенням Кодексу його "поставлено у нерівні умови для його застосування фізичними та юридичними особами, що є порушенням моїх конституційних прав (стаття
22 та частина перша, друга статті
24 Конституції України) та сприятливими для органів державної влади при винесенні незаконних рішень та нарахуванні податків (частина друга статті
6 Конституції України)".
2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.
2.1. Згідно з
Конституцією України до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність
Конституції України (конституційність), зокрема, законів (пункт 1 частини першої статті 150); Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність
Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить
Конституції України (стаття 151-1).
Необхідність перевірки на відповідність
Конституції України окремого положення підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті
266 Кодексу "в контексті відсутності однозначності та беззаперечного визначення її змісту" автор клопотання пояснює тим, що "неоднозначні судові рішення щодо мене і не тільки - містять різне його трактування чим порушують Основний Закон", та зазначає, що "судами загальної юрисдикції по подібних ситуаціях виносяться неоднозначні рішення". Тобто Круглов М.Г. порушує перед Конституційним Судом України питання правозастосування, а саме застосовування судами оспорюваного положення
Кодексу.
................Перейти до повного тексту