Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Гультая Михайла Мирославовича - головуючого,

Головатого Сергія Петровича - доповідача,

Колісника Віктора Павловича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кравченка Олега Олеговича щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів пункту 1 частини першої, пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Головатого С.П. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Кравченко Олег Олегович як суб'єкт права на конституційну скаргу (далі - Заявник) на підставі статті 151-1 Конституції України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням (вх. № 18/5147 від 16 серпня 2019 року) визнати приписи пункту 1 частини першої, пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс) такими, що не відповідають приписам статті 21, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частини другої статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.

1.1. Відповідно до припису пункту 1 частини першої статті 389 Кодексу учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

"1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті".

1.2. Відповідно до припису пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу не підлягають касаційному оскарженню:

"2) судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково".

1.3. Відповідно до припису пункту 1 частини другої статті 394 Кодексу суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо:

"1) касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню".

2. Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає, що Суворовський районний суд міста Одеси рішенням від 26 березня 2018 року зобов'язав Заявника, який був стороною у справі, відшкодувати на користь позивача матеріальні збитки, спричинені затопленням квартири останнього, моральну шкоду, а також витрати на проведення експертного дослідження.

2.1. Заявник оскаржив рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 26 березня 2018 року до Одеського апеляційного суду.

2.2. Одеський апеляційний суд постановою від 15 березня 2019 року апеляційну скаргу Заявника задовольнив частково, рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 26 березня 2018 року змінив у частині визначення розміру моральної шкоди.

2.3. Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 26 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 березня 2019 року.

2.4. Верховний Суд ухвалою від 14 травня 2019 року, керуючись приписами статті 129 Конституції України, пункту 1 частини шостої, частини дев'ятої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Кодексу, відмовив Заявникові у відкритті касаційного провадження на підставі того, що "касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню".

3. На думку Заявника, його право на касаційне оскарження судового рішення, "існуюче... на момент виникнення спірних правовідносин", обмежено "шляхом введення фільтру" та звужено його зміст внаслідок внесення змін до статті 129 Конституції України

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року № 1401-VІІІ та ухвалення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - Закон № 2147-VІІІ).