Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Запорожця Михайла Петровича - головуючого,

Касмініна Олександра Володимировича,

Мойсика Володимира Романовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Теплова Павла Анатолійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 3 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VІІІ (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40-41, ст. 379) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Мойсика В.Р. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся Теплов П.А. з клопотанням визнати таким, що не відповідає статті 21, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 46, частині першій статті 64 Конституції України (є неконституційним), пункт 3 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII зі змінами (далі - Закон).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 97 Закону одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за Законом мають право на її отримання у разі "визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті".

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї копій судових рішень вбачається таке.

Головне управління Національної поліції в Черкаській області (далі - Управління) наказом від 6 липня 2018 року відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону звільнило Теплова П.А. зі служби в органах Національної поліції України (далі - поліція) за власним бажанням, його служба в поліції припинена.

Теплов П.А. у зв'язку з встановленням йому II групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, звернувся до Управління із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 3 частини першої статті 97 Закону.

У конституційній скарзі Теплов П.А зазначає, що Управління відмовило йому у виплаті одноразової грошової допомоги, посилаючись на те, що при звірянні його "особової справи з наданими матеріалами встановлена невідповідність причини звільнення, за якою призначається одноразова допомога відповідно до Закону".

Вважаючи такі дії Управління протиправними, Теплов П.А. звернувся з позовом до Черкаського окружного адміністративного суду, який у результаті розгляду справи за правилами спрощеного провадження рішенням від 19 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 травня 2019 року, відмовив йому в задоволенні адміністративного позову.

Автор клопотання звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24 червня 2019 року відмовив йому у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційну скаргу було подано на судове рішення у справі незначної складності, що не підлягає касаційному оскарженню.

На думку Теплова П.А. пункт 3 частини першої статті 97 Закону спричиняє "прив'язування права на отримання одноразової грошової допомоги до такої підстави, як звільнення зі служби лише по хворобі" та ставить у нерівне становище колишніх поліцейських, які "добросовісно виконували свої обов'язки та отримали інвалідність внаслідок служби в поліції і звільнились з неї за власним бажанням". Отже, пункт 3 частини першої статті 97 Закону, на думку Теплова П.А., суперечить "приписам Конституції України стосовно утвердження і забезпечення прав і свобод людини, неприпустимості обмеження конституційних прав і свобод, рівності конституційних прав громадян незалежно від дискримінаційних ознак".

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.