Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Гультая Михайла Мирославовича - головуючого,

Головатого Сергія Петровича,

Колісника Віктора Павловича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Борисенка Анатолія Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини четвертої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 5 жовтня 2005 року № 2939-ІV (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 4, ст. 52).

Заслухавши суддю-доповідача Колісника В.П. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Борисенко Анатолій Миколайович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині п'ятій статті 17, частинам другій, третій статті 22, частині першій статті 24, частині першій статті 46, частині першій статті 58, статті 64 Конституції України положення частини четвертої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 5 жовтня 2005 року № 2939-ІV (далі - Закон № 2939). Згідно з названими положеннями "особам з інвалідністю внаслідок війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: особам з інвалідністю І групи -у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність".

До внесення вказаних змін Законом № 2939 частиною четвертою статті 13 Закону № 3551 було передбачено, що "інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються: інвалідам І групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком".

Борисенко А.М., який є особою з інвалідністю II групи внаслідок війни, стверджує, що оспорювана норма Закону № 3551 у редакції Закону № 2939, застосована в остаточному судовому рішенні у його справі - постанові

Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року, не відповідає Основному Закону України.

З аналізу змісту конституційної скарги та долучених до неї копій судових рішень вбачається таке.

Борисенко A.M. з 2000 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Управління) та отримує пенсію по інвалідності, призначену згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами (далі - Закон № 2262), що підтверджується посвідченням інваліда війни серії Б № 358610.

Автор клопотання звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління, в якому, зокрема, просив визнати неправомірною відмову нараховувати та виплачувати надбавку до пенсії як інваліду війни II групи в розмірі не менше 350 відсотків мінімальної пенсії за віком та зобов'язати нарахувати та виплатити цю надбавку відповідно до статті 25 Закону № 2262 та статті 13 Закону № 3551 в редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 23 листопада 1993 року № 458/95-ВР.

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 2 квітня 2019 року у задоволенні адміністративного позову Борисенка А.М. відмовив.