Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Литвинова Олександра Миколайовича - головуючого, доповідача,

Завгородньої Ірини Миколаївни,

Кривенка Віктора Васильовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пархоменка Єгора Сергійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача Литвинова О.М. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Пархоменко Є.С. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність положенням статей 55, 129 Конституції України (конституційність) положення статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс), якими врегульовано питання набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляду постанови.

Як вважає суб'єкт права на конституційну скаргу, оспорювані положення Кодексу, застосовані в остаточному судовому рішенні у його справі - постанові Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року, "обмежують права людини на чесне та справедливе судочинство, на можливість оскарження рішення в усіх інстанціях". На думку автора клопотання, "зацікавлена особа повинна мати право на оскарження будь-яких рішень апеляційної інстанції у касаційному порядку".

Обґрунтовуючи свою позицію, Пархоменко Є.С. посилається на окремі положення Конституції України та законів України, низку рішень Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, постанову Верховного Суду України від 15 квітня 2008 року у справі щодо іншої особи, а також на судові рішення у його справі.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону.