Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Мельника Миколи Івановича - головуючого,

Саса Сергія Володимировича,

Шаптали Наталі Костянтинівни - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Борденюка Василя Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2016 p., № 4, ст. 43) та пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача Шапталу Н.К. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся Борденюк Василь Іванович із клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889) та пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс).

У статті 90 Закону № 889 зазначається, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Автор клопотання зазначає, що виходячи зі змісту статей 37, 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723), а також статті 1, частини другої статті 3, статті 8, частин другої, третьої статті 22, частин першої, другої статті 24, частини першої статті 58, статті 64 Конституції України він мав легітимні (законні) очікування, що у разі його звільнення з посади державного службовця у зв'язку з досягненням 65-річного віку буде здійснено перерахунок призначеної пенсії. Однак законодавець, встановивши у статті 90 Закону № 889 норму, за якою пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", всупереч відповідним положенням Конституції України скасував право державних службовців на призначення та перерахунок призначених пенсій, яке вони мали відповідно до статей 37, 37-1 Закону № 3723. Борденюк В.І. також зазначає, що Верховна Рада України, прийнявши Закон № 889, порушила положення Конституції України щодо рівності громадян перед законом, що створило передумови для зниження рівня пенсійного забезпечення державних службовців, пенсії яким були призначені до набрання чинності Законом № 889, порівняно з тими категоріями осіб, за якими згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889 збережено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723.

Суб'єкт права на конституційну скаргу також зазначає, що положення пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу, відповідно до яких справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат віднесено до справ незначної складності, які згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу не підлягають касаційному оскарженню, є такими, що спрямовані на обмеження права на справедливий суд, тому суперечать приписам частини першої статті 8, частин першої, другої статті 55, частини другої статті 124 Конституції України.