Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Голки Антона Олександровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію"

Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі суддів:

Мельника Миколи Івановича - головуючого,

Саса Сергія Володимировича - доповідача,

Шевчука Станіслава Володимировича,

розглянула на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Голки Антона Олександровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2015 p., № 40-41, ст. 379) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Caca С.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Голка Антон Олександрович - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статті 21, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 46, частині першій статті 64 Конституції України (конституційність) пункт 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII зі змінами (далі - Закон) "в частині обов'язкової підстави для отримання поліцейським одноразової грошової допомоги у разі визначення останньому інвалідності -звільнення з цих підстав (через хворобу)".

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що з 2014 року Голка А.О. проходив службу в органах внутрішніх справ та Національної поліції України (далі - поліція). У березні 2018 року медична комісія встановила факт захворювання Голки А.О., яке пов'язане з проходженням служби в поліції, та визнала його придатним до служби в поліції, але непридатним до служби на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції, яку він займав. Головне управління Національної поліції у Черкаській області (далі - Управління) наказом від 30 березня 2018 року звільнило Голку А.О. зі служби в поліції за власним бажанням на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону. У квітні 2018 року

Голці А.О. було визначено II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції. У зв'язку з цим він звернувся до Управління із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Закону, але отримав відмову через невідповідність причини його звільнення вимогам, встановленим Законом.

Голка А.О. звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Управління та зобов'язання вчинити певні дії. Цей суд рішенням від 3 вересня 2018 року, яке Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 грудня 2018 року залишив без змін, відмовив у задоволенні вказаного позову. Верховний Суд ухвалою від 30 січня 2019 року відмовив у відкритті касаційного провадження.

Суб'єкт права на конституційну скаргу стверджує, що оспорюване положення Закону в частині причини звільнення, якою може бути лише хвороба, є дискримінаційним, оскільки звільнені за власним бажанням поліцейські, яким визначено інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, позбавлені права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 97 Закону.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу; у конституційній скарзі зазначається обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (частина перша, пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).