Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Касмініна Олександра Володимировича - головуючого,

Городовенка Віктора Валентиновича - доповідача,

Первомайського Олега Олексійовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 293, статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача Городовенка В.В. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФИМ" (далі - Товариство) звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність положенням частини другої статті 24, частин першої, другої статті 55, пунктів 1, 8 частини другої статті 129 Конституції України (конституційність) положення частини другої статті 293, статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс) щодо оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції.

Автор клопотання стверджує, що положення частини другої статті 293, статті 294 Кодексу порушують конституційне право кожного на судовий захист, оскільки не передбачають можливості оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду "судового рішення" щодо залишення без задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, поданої на підставі статті 383 Кодексу. Товариство вважає, що внаслідок застосування судами апеляційної та касаційної інстанцій оспорюваних положень Кодексу йому "було відмовлено у апеляційному перегляді судової справи за Заявою на підставі статті 383 Кодексу (в реалізації права, гарантованого положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України)", чим обмежено його конституційне право на судовий захист, передбачене частинами першою, другою статті 55 Конституції України.

Суб'єкт права на конституційну скаргу наголошує, що натомість у пункті 23 статті 294 Кодексу передбачене право на оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду окремої ухвали, у тому числі тієї, яку суд постановляє за наявності підстав для задоволення заяви, поданої відповідно до статті 383 Кодексу. На думку Товариства, внаслідок цього "об'єктивно виникає ситуація - різного обсягу процесуальних прав та обов'язків учасників розгляду судової справи на підставі ст. 383 Кодексу", а суб'єктам владних повноважень надається "привілейований режим реалізації ними права на самозахист, визначеного положеннями частини п'ятої статті 55 Конституції України", що порушує вимоги частини другої статті 24, пункту 1 частини другої статті 129 Основного Закону України.

Обґрунтовуючи свої твердження, автор клопотання цитує норми Конституції України, Кодексу, посилається на Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, а також наводить судові рішення у своїй справі, а саме: ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року, копії яких долучені до конституційної скарги.