Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Сліденка Ігоря Дмитровича - головуючого, доповідача,

Лемака Василя Васильовича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Хліпальського Юліана Збігнєвовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1 частини шостої статті 246, підпункту "ґ" пункту 4 частини першої статті 322, частин третьої, п'ятої статті 328, частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача Сліденка І.Д. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Хліпальський Юліан Збігнєвович - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 1 частини шостої статті 246, підпункту "ґ" пункту 4 частини першої статті 322, частин третьої, п'ятої статті 328, частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс).

На думку автора клопотання, положення пункту 1 частини шостої статті 246, підпункту "г" пункту 4 частини першої статті 322, частин третьої, п'ятої статті 328, частини першої статті 382 Кодексу суперечать статті 3, частинам першій, другій статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129, частинам першій, третій статті 129-1 Конституції України.

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно з Законом України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необгрунтованими або наявне зловживання правом на подання скарги (частина четверта статті 77).

Цитуючи окремі положення Конституції України, нормативно-правових актів, юридичні позиції Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини та судів України, Хліпальський Ю.З. не вказав, у чому полягає зв'язок між положеннями пункту 1 частини шостої статті 246, підпункту "ґ" пункту 4 частини першої статті 322, частин третьої, п'ятої статті 328, частини першої статті 382 Кодексу та статтею 3, частинами першою, другою статті 8, частиною другою статті 19, частинами першою, другою статті 55, пунктом 8 частини другої статті 129, частинами першою, третьою статті 129-1 Конституції України, а також не навів аргументів щодо того, яким чином зазначені норми Кодексу зумовили порушення його прав на примусове виконання остаточного судового рішення, на захист своїх прав у суді (на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади), на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках -на касаційне оскарження судового рішення, чим не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".