Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Литвинова Олександра Миколайовича - головуючого, доповідача,

Завгородньої Ірини Миколаївни,

Кривенка Віктора Васильовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Черномаз Кристини Олександрівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1 частини п'ятої, частини сьомої статті 454 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Литвинова О.М. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Черномаз К.О. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність частині другій (за конституційною скаргою - друге речення частини третьої) статті 8, частині першій статті 55 Конституції України (конституційність) положень пункту 1 частини п'ятої, частини сьомої статті 454 Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс), які застосовані в остаточному судовому рішенні у її справі, а саме в постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2018 року.

У статті 454 Кодексу передбачено, що заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів стороною, третьою особою у справі, розглянутій третейським судом, з дня прийняття рішення третейським судом (пункт 1 частини п'ятої); заява, подана після закінчення строку, встановленого, зокрема, частиною п'ятою цієї статті, повертається (частина сьома).

Автор клопотання вважає, що "чинним законодавством створені умови для того, щоб вІдповІдачі-боржники не змогли належно захистити свої права у разі розгляду справи третейським судом", тому "особа виявляється повністю позбавлена можливості оскаржити рішення третейського суду".

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі зазначається, у тому числі, обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону.