Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України в складі:

Гультай Михайло Мирославович - секретар колегії,

Головатий Сергій Петрович - доповідач,

Колісник Віктор Павлович,

розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження в справі за конституційною скаргою публічного акціонерного товариства "Укрнафта" щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14 жовтня 2014 року № 1698-VІІ (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 47, ст. 2051).

Заслухавши суддю-доповідача Головатого С.П. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі голови правління Марка Ендрю Роллінса (далі - Заявник) звернулося до Конституційного Суду України 14 січня 2019 року з клопотанням (вх. № 16/230) перевірити на відповідність частині шостій статті 55 Конституції України в системному зв'язку з частиною першою статті 8, частиною першою статті 129 Конституції України та частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42 Конституції України припис пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII (далі - Закон № 1698-VII).

Згідно з приписом пункту 13 частини першої статті 17 Закону № 1698-VІІ Національному антикорупційному бюро України (далі - НАБУ) та його працівникам для виконання покладених на них обов'язків надається право за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України.

2. Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає, що 6 вересня 2017 року НАБУ звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нафтопродуктів (загальним числом 71), укладених між Заявником та товариством з обмеженою відповідальністю "Котлас", як таких, що не відповідають приписові частини п'ятої статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року № 514-VI, та як таких, що укладені особами, які не мали на це цивільної дієздатності.

Господарський суд міста Києва рішенням від 15 листопада 2017 року відмовив НАБУ в задоволенні позовних вимог, ґрунтуючись, з-посеред іншого, на тому, що "не надано доказів наявності в діях сторін Договорів купівлі-продажу, і ПАТ "Укрнафта", зокрема завідомого умислу на вчинення Договорів купівлі-продажу з метою, що не відповідає Інтересам держави, а також доказів заподіяння шкоди інтересам держави".

2.1. НАБУ оскаржило рішення господарського суду міста Києва від 15 листопада 2017 року до Київського апеляційного господарського суду.

2.2. Київський апеляційний господарський суд 6 березня 2018 року задовольнив апеляційну скаргу НАБУ частково, рішення господарського суду міста Києва від 15 листопада 2017 року змінив, виклавши його в новій редакції, відповідно до чого 60 договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, укладених між Заявником та товариством з обмеженою відповідальністю "Котлас", визнав недійсними.

У постанові від 6 березня 2018 року Київський апеляційний господарський суд, виходячи з того, що "Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України опосередковано володіє контрольним пакетом акцій ПАТ "Укрнафта" у кількості 50% та одна акція", посилаючись, зокрема, на частину першу статті 1 та пункт 13 частини першої статті 17 Закону № 1698-VII, статтю 2 Господарського процесуального кодексу України, зазначив, що НАБУ має право на звернення до суду з позовом у цій справі.

2.3. Заявник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 березня 2018 року, а рішення господарського суду міста Києва від 15 листопада 2017 року залишити в силі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 14 серпня 2018 року постановив касаційну скаргу Заявника залишити без задоволення, а постанову - без змін.

3. Обґрунтовуючи невідповідність припису пункту 13 частини першої статті 17 Закону № 1698-VІІ частинам першій, четвертій статті 41 Конституції України, Заявник стверджує, що "з ухваленням Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" і наданням НАБУ та його працівникам права подавати до суду позови про визнання недійсними угод... стабільність цивільного обороту була підірвана, оскільки зазначений Закон... не вимагає від НАБУ та/або його працівників доводити наявність порушеного права або законного інтересу, на захист якого подаються позови про визнання недійсними угод".

3.1. Заявник, посилаючись на приписи Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, зокрема, зазначає, що, "укладаючи Договори з ТОВ "Котлас", ПАТ "Укрнафта" діяло на підставі принципів свободи договору та комерційного розрахунку і власного комерційного ризику - у цілковитій відповідності до статті 42 Конституції України.

Подавши позов до господарського суду щодо визнання Договорів недійсними, НАБУ здійснило втручання у право ПАТ "Укрнафта" на підприємницьку діяльність, не заборонену законом".

Наведене, на думку Заявника, свідчить про невідповідність припису пункту 13 частини першої Закону № 1698-VІІ частині першій статті 42 Конституції України.