Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Мельника Миколи Івановича - головуючого,

Саса Сергія Володимировича - доповідача,

Шевчука Станіслава Володимировича,

розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Тростянецької Кіри Семенівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 328, пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача Caca С.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Тростянецька К.С. -звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статті 22, частинам першій, другій (за конституційною скаргою - абзацам першому, другому) статті 24, частинам першій, другій (за конституційною скаргою - абзацам першому, другому) статті 55 Конституції України (конституційність) частину третю статті 3, пункт 2 частини п'ятої статті 328, пункт 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс).

За Кодексом провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду І вирішення справи (частина третя статті 3); суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини першої статті 333).

Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається таке.

До жовтня 1996 року Тростянецька К.С. проживала у місті Херсон та отримувала пенсію за віком. Після виїзду Тростянецької К.С. на постійне місце проживання в Державу Ізраїль виплату пенсії їй було припинено.

Конституційний Суд України у Рішенні від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення і якщо згода на обов'язковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України. У зв'язку з цим Тростянецька К.С. неодноразово зверталася з заявами до управління Пенсійного фонду України в місті Херсон щодо поновлення виплати, перерахунку та індексації призначеної пенсії.

У червні 2016 року представник Тростянецької К.С. звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з адміністративним позовом, в якому, зокрема, просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Херсон поновити, перерахувати, провести Індексацію, нарахувати і виплатити пенсію за віком Тростянецькій К.С. з 7 жовтня 2009 року по 23 березня 2013 року.

Херсонський міський суд Херсонської області рішенням від 2 січня 2018 року вказаний адміністративний позов задовольнив повністю.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 травня 2018 року скасував рішення суду першої інстанції та залишив без задоволення адміністративний позов Тростянецької К.С.

Верховний Суд ухвалою від 3 липня 2018 року відмовив Тростянецькій К.С. у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності, що не підлягає касаційному оскарженню, та вказав, що передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено.

Суб'єкт права на конституційну скаргу стверджує, що оспорюваними положеннями Кодексу звужено зміст та обсяг існуючих прав і свобод, обмежено право на касаційне оскарження у справах незначної складності, порушено його право на судовий захист та рівність перед законом.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.