Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Гультая Михайла Мирославовича - головуючого, доповідача,

Головатого Сергія Петровича,

Колісника Віктора Павловича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою громадянина Ускова Сергія Григоровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Гультая М.М. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - громадянин Усков С.Г. -звернувся до Конституційного Суду України з конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс).

Згідно з положеннями, що їх оспорює Усков С.Г., не підлягають касаційному оскарженню, зокрема, судові рішення у малозначних справах; суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Із конституційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що Печерський районний суд міста Києва рішенням від 5 січня 2018 року позовну заяву громадянина Ускова С.Г. до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про відшкодування моральної шкоди, завданої йому бездіяльністю начальника Управління державної виконавчої служби Г оловного територіального управління юстиції у місті Києві, задовольнив частково. Апеляційний суд міста Києва постановою від 19 червня 2018 року скасував це рішення, а Верховний Суд, посилаючись, зокрема, на пункт 2 частини третьої статті 389 та пункт 1 частини другої статті 394 Кодексу, ухвалою від 1 серпня 2018 року відмовив у відкритті касаційного провадження, вказавши, що касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, та зазначив, що ця ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

На думку автора клопотання, положення пункту 2 частини третьої статті 389 та пункту 1 частини другої статті 394 Кодексу звужують його права та свободи і позбавляють права на касаційне оскарження судового рішення, а отже, не відповідають статтям 22, 55 Конституції України.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі зазначаються, зокрема, обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); суд відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необґрунтованими або наявне зловживання правом на подання скарги (частина четверта статті 77).