Третя колегія судців Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Касмініна Олександра Володимировича - головуючого,

Городовенка Віктора Валентиновича - доповідача,

Первомайського Олега Олексійовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Боднарчука Михайла Васильовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (Відомості Верховної Ради Української PCP, 1991 р., № 16, ст. 200) в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.

Заслухавши суддю-доповідача Городовенка В.В. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Боднарчук М.В. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) положення статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон).

Відповідно до статті 50 Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 54 Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством (частина перша); в усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців (частина друга); умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань (частина третя).

Боднарчук М.В. зазначає, що у зв'язку зі змінами у правовому регулюванні пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням положень статей 50, 54 Закону та Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210 зі змінами розмір його пенсії з 1 листопада 2011 року "зменшився в чотири рази, що є звуженням конституційних прав і свобод громадян". На думку автора клопотання, застосування оспорюваних положень Закону в остаточному судовому рішенні у його справі - постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року -призвело до порушення гарантованого статтею 46 Конституції України права на соціальний захист.

Обґрунтовуючи свої твердження, Боднарчук М.В. посилається на частини другу, третю статті 22, статті 46, 64 Конституції України, нормативно-правові акти, рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, постанову Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 року № 9, а також на судові рішення у своїй справі, а саме постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2017 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2018 року, Верховного Суду від 19 червня 2018 року, копії яких долучені до конституційної скарги.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо її зміст і вимоги є очевидно необґрунтованими (частина четверта статті 77).