Другий сенат Конституційного Суду України у складі суддів:

Тупицького Олександра Миколайовича - головуючого,

Запорожця Михайла Петровича - доповідача,

Касмініна Олександра Володимировича,

Лемака Василя Васильовича,

Мойсика Володимира Романовича,

Первомайського Олега Олексійовича,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційною скаргою Ращенка Євгена Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини другої статті 221-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІII.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, Другий сенат Конституційного Суду України

1. Ращенко Є.М. звернувся до Конституційного Суду України з конституційною скаргою щодо перевірки на відповідність частинам першій, другій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України (конституцІйність) частини другої статті 221-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс) в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - Закон № 2147).

У статті 221-1 Кодексу в редакції до внесення змін Законом № 2147 визначено, що місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 Кодексу (частина перша); постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, є остаточною і оскарженню не підлягає (частина друга).

З доданих до конституційної скарги копій судових рішень вбачається, що за постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року Ращенка Є.М. притягнуто до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 185-3 Кодексу. Одеський апеляційний адміністративний суд на підставі, зокрема, статті 221-1 Кодексу в редакції до внесення змін Законом № 2147 ухвалою від 2 червня 2017 року відмовив Ращенку Є.М. у відкритті апеляційного провадження щодо оскарження названої постанови, вказавши, що постанова суду першої інстанції, прийнята за результатами розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 Кодексу, є остаточною і оскарженню не підлягає. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2017 року Ращенку Є.М. відмовлено у відкритті касаційного провадження з огляду на необґрунтованість касаційної скарги та відсутність необхідності перевірки викладених у ній доводів.

Мотивуючи невідповідність оспорюваних положень Кодексу в редакції до внесення змін Законом № 2147 частинам першій, другій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Основного Закону України, автор клопотання зазначає, що апеляційне оскарження є складовою конституційного права на судовий захист, а апеляційний перегляд справи є обов’язковим, на відміну від касаційного оскарження, яке передбачається лише у визначених законом випадках. Посилаючись на юридичну позицію Конституційного Суду України, викладену в Рішенні від 8 квітня 2015 року № З-рп/2015, Ращенко Є.М. робить висновок, що встановлена частиною другою статті 221-1 Кодексу в редакції до внесення змін Законом № 2147 заборона апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, прийнятої за результатами розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 Кодексу, порушує його конституційне право на судовий захист, підриває загальні принципи судочинства й опосередковано порушує принцип Індивідуалізації юридичної відповідальності особи, передбачений частиною другою статті 61 Конституції України.

2. Вирішуючи питання про закриття конституційного провадження у справі, Другий сенат Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України розглядає