Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Сліденка Ігоря Дмитровича - головуючого, доповідача,

Лемака Василя Васильовича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

розглянула на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою громадянина України Каськіва Ігоря Богдановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 60, частини третьої статті 61 Сімейного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Сліденка І.Д. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - громадянин України Каськів Ігор Богданович - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 60, частини третьої статті 61 Сімейного кодексу України (далі - Кодекс).

Автор клопотання стверджує про порушення "права на свободу власності та її набуття у відповідності до норм закону", "принципу непорушності приватної власності", гарантованих частинами другою, четвертою статті 41 Конституції України, внаслідок застосування в остаточному судовому рішенні у його справі оспорюваних положень Кодексу.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців.

Суб'єкт права на конституційну скаргу, стверджуючи про порушення "права на свободу власності та її набуття у відповідності до норм закону", "принципу непорушності приватної власності", не погоджуючись із постановою Верховного Суду від 22 червня 2018 року, не розкрив логічного зв'язку між положеннями статті 60, частини третьої статті 61 Кодексу та положеннями частин другої, четвертої статті 41 Конституції України, а отже, не обґрунтував тверджень щодо неконституційності вказаних положень Кодексу, чим не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".