Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Гультая Михайла Мирославовича - головуючого, доповідача,

Головатого Сергія Петровича,

Колісника Віктора Павловича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою громадянина Боднарука Ігоря Сергійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини десятої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача Гультая М.М. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Боднарук І.С. - звернувся до Конституційного Суду України з конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини десятої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс).

Згідно з положеннями Кодексу, які оспорюються, постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 24 квітня 2018 року було скасовано постанову Першотравневого районного суду міста Чернівців від 22 березня 2018 року та визнано Боднарука І.С. винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Оскільки зазначена постанова апеляційного суду Чернівецької області відповідно до положень Кодексу, які оспорюються, не підлягає оскарженню ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2018 року, Боднаруку І.С. було відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою.

На думку автора клопотання, частина десята статті 294 Кодексу є неконституційною, оскільки обмежує його право на судовий захист, порушує принципи верховенства права та законності, права і свободи людини.

На підтвердження неконституційності частини десятої статті 294 Кодексу Боднарук І.С. долучив до конституційної скарги копії судових рішень у своїй справі.

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); суд відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необґрунтованими або наявне зловживання правом на подання скарги (частина четверта статті 77).

У конституційній скарзі Боднарук І.С. зазначив, що застосована судами України у його справі частина десята статті 294 Кодексу є неконституційною, обмежує його право на судовий захист, порушує принципи верховенства права та законності, однак достатніх аргументів на підтвердження цього не навів. Суб'єкт права на конституційну скаргу процитував окремі положення Конституції України, Кодексу, міжнародних правових актів та юридичні позиції Конституційного Суду України, але таке цитування не є обґрунтуванням неконституційності положень, які оспорюються.