Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Гультая Михайла Мирославовича - головуючого,

Головатого Сергія Петровича,

Колісника Віктора Павловича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гонтарєвої Тетяни Олександрівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 4-3) зі змінами та статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Колісника В.П. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Гонтарєва Т.О. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статтям 8, 21, 22, 24, 46, частині першій статті 58, статті 64 Конституції України (конституційність) Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIІІ зі змінами (далі - Закон № 889) та статтю 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV зі змінами (далі - Закон № 1058).

З аналізу змісту конституційної скарги та долучених до неї копій судових рішень вбачається таке.

Суб'єкт права на конституційну скаргу з 20 вересня 2010 року одержує пенсію державного службовця, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ зі змінами (далі - Закон № 3723).

Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова протоколом від 4 грудня 2017 року відмовило у перерахунку призначеної Гонтарєвій Т.О. пенсії у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати державних службовців.

У січні 2018 року Гонтарєва Т.О. звернулася з позовом до Харківського окружного адміністративного суду, зокрема щодо визнання протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова про відмову у здійсненні перерахунку призначеної їй пенсії. Харківський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 26 лютого 2018 року відмовив у задоволенні цього позову. Гонтарєва Т.О. подала до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 квітня 2018 року, яка, на думку Гонтарєвої Т.О., є остаточним судовим рішенням у її справі, зазначену апеляційну скаргу залишив без задоволення, наголосивши, що "законодавством, чинним на час звернення Гонтарєвої Т.О. за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців".

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889, який набрав чинності з 1 травня 2016 року, Закон № 3723 визнано таким, що втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

За статтею 90 Закону № 889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058, яким не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Стаття 42 Закону № 1058, конституційність якої оспорює автор клопотання, містить правила щодо індексації та перерахунку пенсій.

На думку суб'єкта права на конституційне подання, втрата чинності Законом № 3723 та застосування в остаточному судовому рішенні у її справі Закону № 889, зокрема його статті 90, та статті 42 Закону № 1058 призвели до звуження її права на перерахунок пенсії державного службовця у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям та права на соціальний захист у старості.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі зазначаються конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України (пункт 5); обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6).