Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України в складі:

Гультай Михайло Мирославович - секретар колегії,

Головатий Сергій Петрович - доповідач,

Колісник Віктор Павлович,

розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження в справі за конституційною скаргою громадянки України Яреми Світлани Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Головатого С.П. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Громадянка України Ярема Світлана Василівна як суб'єкт права на конституційну скаргу (далі - Заявниця) на підставі статті 151-1 Конституції України звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням (вх. № 18/3553 від 12 липня 2018 року) перевірити припис частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-УП зі змінами (далі - Закон № 1697-VIІ), згідно з яким умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначає Кабінет Міністрів України.

На думку Заявниці, цей припис не відповідає вимогам статті 8, частини п'ятої статті 17, статей 21, 22, 24, частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 41, статті 46, частин першої, другої статті 55, частини першої статті 58, статей 64, 75, пункту 3 частини першої статті 85, пункту 6 частини першої статті 92, пункту 2 статті 116, статей 117, 129 Конституції України.

2. Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає, що Заявниця з 4 вересня 2010 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-XII зі змінами (далі - Закон № 1789-ХІІ). Оскільки стаж роботи Заявниці на прокурорсько-слідчих посадах становив понад дванадцять років, пенсію за вислугу років їй було призначено в розмірі 84 відсотки від суми її місячної (чинної) заробітної плати.

Заявниця 18 вересня 2012 року звернулася до управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області (далі - Управління) із заявою про перерахунок їй призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури. Перерахунок було проведено згідно з чинним на той час законодавством - у розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати Заявниці.

У зв'язку зі звільненням Заявниці 27 березня 2014 року з органів прокуратури Управління здійснило перерахунок пенсії виходячи із суми місячної (чинної) заробітної плати Заявниці станом на день звільнення.

Заявниця двічі, 26 січня та 21 березня 2016 року, зверталася до Управління із заявою здійснити перерахунок призначеної пенсії відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-XII, а саме у розмірі 90 відсотків від суми її місячної (чинної) заробітної плати з урахуванням того, що її стаж роботи в органах прокуратури в день звільнення становив понад шістнадцять років.

Управління в обох випадках відмовило Заявниці в здійсненні перерахунку (листи від 8 лютого 2016 року № 61/10 та від 24 березня 2016 року № 176/10), мотивуючи це, зокрема, тим, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначає Кабінет Міністрів України, але Уряд України відповідного нормативного акта не видав.

Заявниця 24 лютого 2016 року звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з адміністративним позовом, у якому просила визнати відмову Управління перерахувати призначену їй пенсію за вислугу років протиправною та зобов'язати Управління здійснити такий перерахунок у розмірі 90 відсотків від суми її місячної (чинної) заробітної плати.

Рівненський міський суд Рівненської області постановою від 8 квітня 2016 року, застосувавши приписи Закону № 1789-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, повністю задовольнив позовні вимоги Заявниці.

Управління оскаржило постанову суду першої інстанції до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

У постанові від 30 серпня 2016 року Житомирський апеляційний адміністративний суд визнав протиправними дії Управління щодо відмови Заявниці в здійсненні перерахунку призначеної їй пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ та зобов'язав Управління здійснити перерахунок призначеної Заявниці пенсії виходячи з розрахунку 84 відсотки від суми її місячної (чинної) заробітної плати відповідно до довідки прокуратури Рівненської області від 28 березня 2014 року № 18-107 починаючи з 27 січня 2015 року. Суд апеляційної інстанції, зокрема, вказав, що "оскільки станом на березень 2014 року ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачала розмір пенсії - 80%, застосування в даному випадку 90% є неправильним, оскільки даного розміру чинним на той час законодавством не визначено, а тому позивач мала право на перерахунок пенсії... в розмірі 84 % від заробітної плати з 27.01.2015 року, тобто відсоток який був визначений при призначенні".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 10 квітня 2018 року постановив касаційну скаргу Заявниці залишити без задоволення, постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року залишити без змін.

3. На обґрунтування своєї позиції щодо неконституційності частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VIІ Заявниця наводить приписи Конституції України, окремих законів України, юридичні позиції Конституційного Суду України та посилається на документи органів Ради Європи.

Заявниця стверджує, що "в порушення конституційних норм законодавцем штучно не врегульовано порядок і умови перерахунку пенсії працівникам прокуратури, чим по суті скасовується право на перерахунок раніше призначеної пенсії та звужується зміст і обсяг існуючого права на перерахунок пенсії, що забороняється ст. 22 Конституції України".