Велика палата Конституційного Суду України у складі суддів:

Шевчука Станіслава Володимировича - головуючого,

Головатого Сергія Петровича,

Городовенка Віктора Валентиновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Колісника Віктора Павловича,

Кривенка Віктора Васильовича,

Лемака Василя Васильовича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича,

Мойсика Володимира Романовича,

Саса Сергія Володимировича - доповідача,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої - п'ятої статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 1 червня 2000 року № 1768-III (Відомості Верховної Ради України, 2000 p., № 35, ст. 290) зі змінами, статті 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 34 ст. 26).

Заслухавши суддю-доповідача Caca C.B. та дослідивши матеріали справи, Велика палата Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 48 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині третій статті 46, статтям 48, 64 Конституції України (конституційність) положення частин другої - п'ятої статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 1 червня 2000 року № 1768-III зі змінами (далі - Закон № 1768), статті 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII (далі - Закон № 2246).

Відповідно до частин другої, третьої статті 5 Закону № 1768 до стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму; рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік. У частинах четвертій, п'ятій статті 5 Закону № 1768 визначено, для яких категорій осіб і на скільки відсотків збільшується рівень забезпечення прожиткового мінімуму.

Статтею 9 Закону № 2246 установлено, що у 2018 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону № 1768 у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 21 відсоток, для дітей - 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів - 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму; розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у 2018 році не може бути більше 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї; рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту" у 2018 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.

Народні депутати України вважають, що розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з урахуванням його максимальної величини і рівня забезпечення прожиткового мінімуму не гарантує для осіб, які отримують цю допомогу, достатнього життєвого рівня та рівня життя, не нижчого від прожиткового мінімуму, що не відповідає частині третій статті 46, статті 48 Конституції України.

На думку суб'єкта права на конституційне подання, частина друга статті 5 Закону № 1768 обмежує дію частини першої цієї статті щодо надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у повному обсязі, що суперечить статті 64 Конституції України.

Автори клопотання також зазначають, що зміст частини другої статті 5 Закону № 1768, у якій використано формулювання "до стабілізації економічного становища в Україні", не забезпечує передбачуваності її застосування, є нечітким і незрозумілим щодо дії обмеження розміру соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям в часі, тому зазначене положення не відповідає частині першій статті 8 Конституції України.

2. Велика палата Конституційного Суду України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з постановлениям Другою колегією суддів Першого сенату Конституційного Суду України Ухвали від 18 квітня 2018 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі, виходить з такого.

Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному поданні щодо конституційності акта (його окремих положень) зазначаються акт (його конкретні положення), що належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити акт (його окремі положення), а також обґрунтування тверджень щодо неконституційності акта (його окремих положень).

Народні депутати України, стверджуючи про невідповідність статті 46 Основного Закону України положень частин другої - п'ятої статті 5 Закону № 1768, статті 9 Закону № 2246, не розкрили змісту права на державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям у контексті названої статті Конституції України, у якій визначено сутність і обсяг права громадян на соціальний захист, та не довели взаємозв'язку між оспорюваними положеннями законів України і вказаною нормою Основного Закону України. Крім того, автори клопотання не навели аргументів стосовно поширення на працездатних осіб гарантій соціального захисту, передбачених у статті 46 Конституції України.