1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Ухвала


УХВАЛА
ПЕРШОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ПЕРШОГО СЕНАТУ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Матвієнка Андрія Анатолійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини четвертої статті 36 Закону -України "Про іпотеку"
м. Київ
9 липня 2018 року
№ 212-1 (І)/2018
Справа № 3-239/2018(3155/18)
Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:
Гультая Михайла Мирославовича - головуючого, доповідача,
Головатого Сергія Петровича,
Колісника Віктора Павловича,
розглянула питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Матвієнка A.A. щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року № 898-IV.
Заслухавши суддю-доповідача Гультая М.М. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. Матвієнко A.A. як уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (далі - Товариство) від імені Товариства звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину четверту статті 36 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року № 898-IV (далі - Закон), відповідно до якої після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Неконституційність частини четвертої статті 36 Закону Матвієнко A.A. обґрунтовує тим, що вона, на його думку, позбавляє Товариство права повернути собі всі заборговані йому кошти після вчинення ним з метою повернення кредитної заборгованості правочину з набуття в позасудовому порядку права власності на предмет іпотеки, вартість якої не погашає грошових зобов'язань позичальника. Автор клопотання вважає, що господарські суди, визнаючи на підставі частини четвертої статті 36 Закону наказ місцевого господарського суду про стягнення заборгованості за кредитом таким, що не підлягає задоволенню, фактично вдаються до повторного розгляду справи по суті, чим порушують частину четверту статті 41 Конституції України щодо непорушності права власності та частину першу статті 129-1 Конституції України щодо обов'язковості судового рішення до виконання.
На підтвердження невідповідності частини четвертої статті 36 Закону частині четвертій статті 41, частині першій статті 129-1 Конституції України Матвієнко A.A. посилається на положення статей 6, 9 Конституції України, статей 3, 4, 11, 328 Господарського процесуального кодексу України, статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 1 Першого протоколу до неї, а також на рішення Європейського суду з прав людини, Верховного Суду та Вищого господарського суду України.

................
Перейти до повного тексту