Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Гультая Михайла Мирославовича - головуючого, доповідача,

Головатого Сергія Петровича,

Колісника Віктора Павловича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Білокон Марії Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 40, частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № № 49-51, ст. 376) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Гультая М.М. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Білокон М.В. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 40, частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV зі змінами (далі - Закон).

Частиною першою статті 40, частиною четвертою статті 42 Закону встановлено порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії та перерахунку пенсії. Як зазначає Білокон М.В., у попередній редакції ці норми надавали "можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії", а в чинній редакції передбачають, що "перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону".

На думку суб'єкта права на конституційну скаргу, положення частини першої статті 40, частини четвертої статті 42 Закону не відповідають частині третій статті 22, статтям 24, 46 Конституції України, оскільки звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод людини. На підтвердження цього до конституційної скарги долучено копії судових рішень, у яких Білокон М.В. була стороною у справі, а саме постанови Фрунзенського районного суду міста Харкова від 24 січня 2017 року, ухвал Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року та від 14 листопада 2017 року.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необґрунтованими або наявне зловживання правом на подання скарги (частина четверта статті 77).