Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Литвинова Олександра Миколайовича - головуючого, доповідача,

Кривенка Віктора Васильовича,

Саса Сергія Володимировича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Науменко Пелагеї Данилівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Литвинова О.М. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Науменко П.Д. звернулась до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс).

Ухвалою від 22 січня 2018 року Верховний Суд повернув Науменко П.Д. її заяву про перегляд рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 травня 2016 року, ухвал апеляційного суду Кіровоградської області від 13 липня 2016 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 листопада 2017 року, оскільки Кодексом не передбачено права на перегляд судових рішень ані Верховним Судом України, ані Верховним Судом.

Суб'єкт права на конституційну скаргу вважає, що окремими положеннями розділу XIII "Перехідні положення" Кодексу скасоване право особи на оскарження "незаконних судових рішень", гарантоване статтею 55 Конституції України, хоча відповідно до статті 22 Основного Закону України "скасування або обмеження прав людини при прийнятті нових законів заборонено".

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу; у конституційній скарзі зазначається, у тому числі, обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України чи його окремих положень (частина перша, пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).