Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Гультая Михайла Мирославовича - головуючого, доповідача,

Головатого Сергія Петровича,

Колісника Віктора Павловича,

розглянула питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою громадянки Єгорової Наталії Єпіфанівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини другої статті 65 Сімейного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Гультая М.М. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернулася Єгорова Н.Є. з клопотанням визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину другу статті 65 Сімейного кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до якої при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя; дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Обґрунтовуючи неконституційність частини другої статті 65 Кодексу, автор клопотання наводить положення частин третьої, четвертої статті 13, частин першої, другої, четвертої статті 41, частини першої статті 51, частини першої статті 68 Конституції України, статей 15, 16, 182, 210, 215, 216, 228, 316, 317, 318, 319, 320, 321, 368, 369, 386, 387 Цивільного кодексу України, статей 7, 60, 61, 63, 65 Кодексу.

Посилання на вказані положення Конституції України, Цивільного кодексу України та Кодексу, на думку Єгорової Н.Є., обґрунтовують її твердження про те, що частина друга статті 65 Кодексу не відповідає частинам третій, четвертій статті 13, частинам першій, другій, четвертій статті 41, частині першій статті 51, частині першій статті 68 Конституції України.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

У Законі України "Про Конституційний Суд України" передбачено, що конституційна скарга має містити, зокрема, обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необґрунтованими (частина четверта статті 77). Отже, особа, яка звертається до Конституційного Суду України, повинна не лише зазначити, а й аргументовано довести як саме закон (його окремі положення) обмежує чи порушує її конкретне конституційне право і що таке обмеження не відповідає Конституції України (є неконституційним).