Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Гультая Михайла Мирославовича - головуючого,

Головатого Сергія Петровича,

Колісника Віктора Павловича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Жиган Валентини Олександрівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490) у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIІІ (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 6, ст. 40).

Заслухавши суддю-доповідача Колісника В.П. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Жиган Валентина Олександрівна - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723) у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIІІ (далі - Закон № 76) (за конституційною скаргою - "на час мого виходу на пенсію").

Автор клопотання вважає, що має право на перерахунок призначеної їй пенсії державного службовця відповідно до статті 37-1 Закону № 3723 у редакції до внесення змін Законом № 76, яка була чинною на момент призначення їй пенсії державного службовця, а тому незастосування цієї норми у вказаній редакції не відповідає вимогам статей 22, 58 Конституції України.

Статтею 37-1 Закону № 3723 у редакції до внесення змін Законом № 76 було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій (частина перша); перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії (частина друга). Підпунктом 3 пункту 11 розділу І Закону № 76, який набрав чинності з 1 січня 2015 року, до статті 37-1 Закону № 3723 внесено зміни, а саме її викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".

Згідно із підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIІІ, який набрав чинності з 1 травня 2016 року, Закон № 3723 визнано таким, що втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

В остаточному судовому рішенні у справі автора клопотання - ухвалі Вищого адміністративного суду України від 8 червня 2017 року - було зазначено, що на час підвищення посадових окладів державним службовцям та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії стаття 37-1 Закону № 3723 втратила чинність, та вказано про правильність висновку суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення її позовних вимог щодо перерахунку призначеної пенсії державного службовця.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно зі статтею 151-1 Конституції України та статтею 56 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга подана належним суб'єктом.

Конституційний Суд України відповідно до статті 8 Закону України "Про Конституційний Суд України" розглядає питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) чинних актів (їх окремих положень) (частина перша); з метою захисту та відновлення прав особи Конституційний Суд України розглядає питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) акта (його окремих положень), який втратив чинність, але продовжує застосовуватись до правовідносин, що виникли під час його чинності (частина друга).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзац другий пункту 2 мотивувальної частини). Конституційний Суд України наголошував, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (абзац п'ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп).

У своїй конституційній скарзі Жиган В.О. звернулася з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України Закон № 3723 у редакції до внесення змін Законом № 76, яка була чинною на момент призначення їй пенсії державного службовця. Тобто автор клопотання просить Конституційний Суд України перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) положення нормативно-правового акта, які втратили чинність та більше не застосовуються. Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого порушено питання відповідності Конституції України, крім випадків, передбачених частиною другою статті 8 цього закону, є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі (пункт 5 статті 62).